Вівсянка чорноголова (Emberiza melanocephala, черноголовая овсянка)





Emberiza melanocephala

Середовище існування/Опис

Вівсянка чорноголова (Emberiza melanocephala) — птах родини вівсянкових (Emberizidae). Один з 37-ми видів роду; один з 16-ти видів роду у фауні України. В Україні гніздовий перелітний вид.

Вівсянка чорноголова розміром приблизно з горобця. Довжина тіла — близько 17 см, маса тіла 25–33 г. Самці у шлюбному вбранні добре відрізняються від інших вівсянок яскравим контрастним забарвленням: голова чорна; задня частина шиї, спина, малі покривні пера верху крил, поперек і надхвістя каштаново-руді, нерідко на надхвісті жовтий відтінок; більша частина покривних пер крил, а також махові і стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; горло, смуги на боках шиї, воло і решта нижньої частини тулуба яскраво-жовті; дзьоб сірий, ноги бурі. У позашлюбному вбранні у самця чорні пера голови з сірувато-вохристою облямівкою. Доросла самка зверху бурувато-сіра, на спині рудий відтінок і темні плями, поперек і надхвістя жовтуваті або рудуваті; низ жовтуватий. Молодий птах подібний до дорослої самки, але в оперенні переважає вохристий відтінок; на боках вола і боках тулуба невелика кількість темних рисок.

Вид –/Рід — Emberiza melanocephala
Родина – Вівсянкові
Ряд – Горобцеподібні

Пісня — мелодійне «ті-ті-тіу-тіу-ті», поклик — різке «тсіт» або «п'юп».

Живлення

Живиться зерном культурних рослин, насінням бур`янів та комахами (жуки-зерноїди, листоїди, довгоносики, ковалики; метелики-п`ядуни, совки; павуки, багатоніжки, попелиці та ін.).

Розмноження

Перелітний птах. Трапляється у відкритих сухих степах, на зсувних схилах морських берегів. Тримається серед високої рудеральної рослинності, молодих полезахисних лісосмугах та чагарниках. У місцях гніздування з'являються в квіті—травні. Гнізда, на відміну від інших вівсянок, розташовуються не на землі, а в кущах та заростях трав'яних рослин. У кладці 2–7, частіше 4–5 яєць. Колір яєць значно варіює: від біло-блакитного, іноді з зеленуватим відтінком до майже білого або синього кольору, по якому нерідко розкидані сірувато-фіолетові плями, особливо на тупому кінці. Насиджує самка протягом 14–16 днів. Пташенята залишають гніздо у віці приблизно 12 діб. Відліт відбувається у липні—серпні.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ І ПРИЧИНИ ЇЇ ЗМІНИ

Нестабільна. Спостерігається тенденція до зростання кількості гніздуючих птахів із Зх. на Сх. Під час маршрутного вивчення щільності популяції на півдні Донецької обл. (травень 1988 р.) траплялося 3-4 співаючих самці на 3 км маршруту. Причини зміни чисельності. Деградація місць перебування, зокрема байрачних лісів; рекреаційне навантаження.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Гніздовий ареал охоплює південну Європу, країни Закавказзя, Близького Сходу та Аравійського півострова. До 1950 рр. область гніздування в Україні простягалася вузькою смугою від південно-східних кордонів Луганської та Донецької областей вздовж Північного Приазов'я на заході до «Асканії-Нова». Спорадично гніздився на південному сході Керченського півострову. Сучасний ареал в Криму охоплює весь Керченський півострів. Спостерігається подальша тенденція просування виду в передгір'я Криму. Окремі пари та територіальні самці відмічені на узбережжі Молочного лиману, на півночі Арабатської стрілки, в околицях м. Таврійська (Херсонська область) та в Степовому Криму.

Охорона

Охороняється в Українському степовому (Хомутівський Степ) та Луганському природних (Провальський Степ, Стрільцівський Степ) заповідниках. У місцях постійного гніздування необхідно організувати заказники місцевого значення. З метою ефективнішої охорони необхідно запобігати знищенню природних біоценозів, придатних для гніздування виду.





... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вітаю на сайті «Птахи України»