Жайворонок сірий (Calandrella rufescens, серый жаворонок)





Calandrella rufescens

Середовище існування/Опис

Жайворонок сірий (Calandrella rufescens) — невеликий горобцеподібний птах родини жайворонкових (Alaudidae). Один із 13-ти (за іншими джерелами — 7-ми) видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид.

Розміром приблизно з горобця. Маса тіла — 22–28 г, довжина тіла — близько 15 см. Статевий диморфізм відсутній. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з темними плямами; над оком вузька світла «брова», яка іноді малопомітна; низ білуватий, з темними рисками на волі і на боках тулуба; махові пера темно-бурі; хвіст темно-бурий, на крайніх стернових перах білі плями; дзьоб і ноги бурі. Молодий птах у цілому схожий на дорослого, але строкатий, з виразнішою світлою облямівкою на перах верху.

Вид –/Рід — Calandrella rufescens
Родина – Жайворонкові
Ряд – Горобцеподібні

Від малого жайворонка, до якого подібний, відрізняється значною густотою рисок на волі, дещо коротшим і більш заокругленим дзьобом, відсутністю чорних поперечних смуг на боках шиї, але найдостовірніше тим, що на складеному крилі найдовші третьорядні махові пера значно не доходять до верхівки крила, яку утворюють першорядні махові. Від малого жайворонка відрізняється також піснею.

Пісня різноманітна й мелодійна, поклик — подібне до дзижчання «тчррр», або подвійне «трр-чррр».

Живлення

Влітку живиться комахами, головним чином жуками і прямокрилими, до раціону входить і рослинна їжа. У зимовий період у живленні переважає насіння різних рослин.

Розмноження

Перелітно-кочовий птах, деякі популяції осілі. В Україні на гніздових ділянках з'являється у кінці квітня. Зустрічається у посушливих степових районах з солончаками, пісками, перелогами та випасами з негустою трав'яною рослинністю. Гніздиться окремими парами. Гнізда з решток рослин влаштовує на землі. Кладки яєць трапляються з початку травня до початку липня, у частини птахів, ймовірно, впродовж гніздового періоду буває 2 кладки. У кладці 4—5 яєць. Пташенята залишають гнізда у віці 9 днів. Перші спроби літати у пташенят спостерігають з кінця травня, погано літаючі пташенята трапляються до початку серпня. Вигодовують пташенят обидва птахи. У післягніздовий період птахи тримаються зграями.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ І ПРИЧИНИ ЇЇ ЗМІНИ

Протягом останніх десятиліть в Європі відбувається скорочення чисельності. Станом на початок 2000-х рр. її оцінювали у 1,6—4 млн. гніздових пар. Найбільша кількість — 1—3 млн. гніздиться у європейській Росії. Чисельність в Україні становить близько 200—2000 пар при скороченні за десятиріччя на 20%. У зимовий період від пониззя Дніпра до півдня Донеччини та у Степовому Криму тримається 100—1000 ос. На лучних ділянках заплави р. Молочної у Запорізькій області у січні 1997 і 1999 рр. щільність склала 5,6—26,4 ос./км2. Іноді загальна чисельність зимуючих птахів більша: у першій половині 2001 р. по усьому регіону зимівлі виявлено 7,22 тис. ос. Скорочення чисельності відбувається через зменшення придатних для гніздування біотопів через обробіток цілинних ділянок та заліснення.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Гніздовий ареал охоплює Південні Піренеї, Північну Африку, Північну Аравію, Малу Азію, південь межиріччя Дону, Волги і Уралу, Закавказзя, Центральну Азію, басейн Хуанхе до Жовтого моря. Райони зимівлі знаходиться у південній частині ареалу. В Україні гніздиться у Причорномор'ї, Північно-західному Приазов'ї, північній частині Криму; зимує у Присивашші.

Охорона

Знаходиться під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ). Включено до останнього видання Червоної книги України (2009) (статус — неоцінений). В Україні охороняється у Азово-Сиваському національному природному парку. З метою ефективнішої охорони слід створити умови для відновлення природних фітоценозів у місцях поширення виду, відмовившись від зрошування або залісення земель у посушливих степових районах.





... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вітаю на сайті «Птахи України»