Очеретянка лугова (Acrocephalus schoenobaenus, камышовка-барсучок)





Acrocephalus schoenobaenus

Середовище існування/Опис

Лугові очеретянки гніздуються майже на всій території Європи. Ці птахи охоче селяться на побережжі ставків, озер, а також інших водоймищ, що поросли очеретом.

Лугова очеретянка - це невелика полохлива пташка, яка веде досить скритний спосіб життя в прибережних заростях. Тільки навесні самець виявляє себе характерним гучним співом, в якому звучать ясні, звучні тони. Виспівуючи пісню, самець лугової очеретянки дуже часто піднімається в повітря.

Вид –/Рід — Acrocephalus schoenobaenus
Родина – Славкові
Ряд – Горобцеподібні

Довжина: 13 см
Маса: 10-13 г
Звички: під час токування самець співає, сидячи на високо розташованому місці
Їжа: комахи
Тривалість життя: до 6 років

Лугова очеретянка - маленька непоказна пташка, забарвлена у вохристі та коричневі тони. Самка є невибагливою у виборі придатного для гнізда місця, й багато часу на його пошуки не витрачає. Гнізда цієї пташки можна знайти навіть край дороги. У тих місцях, де росте очерет, очеретянка влаштовує гніздо в його заростях уздовж річок, каналів або інших водоймищ. Лугова очеретянка може гніздуватися й в молодих хвойних лісах, заростях чагарника й навіть на полях зернових, рапсу і квасолі, якщо вони знаходяться не дуже далеко від води. Найчастіше очеретянка зустрічається в тих районах, де є багато водоймищ. В Африці на південь від Сахари, де очеретянки проводять зиму, ці птахи поселяються в пустелі, в сільськогосподарських районах і на болотах.

Найближчі родичі очеретянки лугової інші очеретянки, наприклад, очеретянка болотна і очеретянка чагарникова.

Живлення

Лугові очеретянки найчастіше відшукують корм на нижньому ярусі лісу, неподалік від води. Від гострого і вузького дзьоба цих птахів вдається врятуватися лише небагатьом личинкам комах, що пересуваються по стеблах та листі рослин. Здобиччю очеретянки стають дрібні мошки, тля, равлики, жуки та павуки. Восени вона іноді харчується плодами та ягодами. Під час вигодовування пташенят лугові очеретянки повинні неабияк потрудитися, щоб нагодувати своїх вічно голодних малюків.

Розмноження

Статеве дозрівання: у рік
Період гніздування: травень
Несіння: 1-2 за сезон
Кількість яєць: 5-6 жовтувато-зеленуватих, вкритих коричневими цятками яєць
Висиджування: 13-14 днів
Вигодовування пташенят: 12-16 днів

Лугові очеретянки є моногамними птахами, але інколи самці мають декілька самок. Наприкінці квітня і на початку травня самці приступають до токування. Вони співають свою шлюбну пісню, за допомогою якої намагаються привернути самку та водночас утримати конкурентів подалі від своєї ділянки. До ритуалу залицяння входить переслідування самки. Крім того, самець приносить обраниці „весільний подарунок" - гілочку або інший дрібний предмет. Гніздо очеретянки досить містке. Самка одна в'є з трави, листя, квітів і шерсті чашоподібне гніздо; лоток вона вистилає пухом. Самець тільки супроводжує самку під час збирання будівельного матеріалу. Гніздо зазвичай розташоване низько над землею, воно добре заховане в заростях рослин. Самка міцно прикріплює гніздо до стебел очерету. Вона відкладає 5-6 яєць, які насиджує протягом двох тижнів. Пташенят птахи вигодовують разом.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛУГОВОЇ ОЧЕРЕТЯНКИ

Оперення: верхній бік тіла темно-коричневий з помітними смужками. Хвіст коричневий без смужок. Знизу тіло світло-коричневе. Голова строката, над очима видно білі смужки.

Тіло: характерна риса лугової очеретянки - довге, струнке тіло. Тонкий дзьоб плавно з'єднується з головою, хвостове пір'я дуже довге.

Яйця: самка відкладає 5-6 жовтувато-зелених з коричневими цятками яєць. Спорудженням гнізда та насиджуванням яєць займається тільки самка.

ПЕРЕЛЬОТИ

Перші птахи у подорож на південь вирушають вже наприкінці липня, але більшість очеретянок відлітають тільки в кінці серпня або на початку вересня. Багато в чому це обумовлено тим, що перед перельотом птахи линяють. Першими рідні місця покидають дорослі самці; за ними летять самки та молоді птахи обох статей.

Птахи проводять зиму в Африці на південь від Сахари. Деякі особини летять до Західної Африки, інші - на південь континенту. Багато птахів перед перельотом через Середземне море відпочивають у Франції або Іспанії, але деякі очеретянки летять без зупинок. Перед перельотом птахи повинні добре харчуватися, щоб запастися достатньою кількістю жиру.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ОЧЕРЕТЯНКОЮ

Лугову очеретянку необхідно шукати серед заростей поблизу води. Її присутність видають короткі крики, такі як „кар-р-р" та „чек". Самці нагадують про себе в період токування, у квітні або травні. Лишень починає вставати сонце, як вони своїм співом починають невтомно оповіщати інших самців про те, що дана ділянка вже зайнята. У їхньому співі поєднуються тверді і м'які тони, доповнені тривалими трелями і наслідуванням голосам інших птахів. Самець токує на землі або виконує короткі польоти, під час яких без втоми співає. Він злітає вертикально вгору, розпрямляє крила і хвіст й, ковзаючи у повітряному потоці, опускається вниз, не припиняючи співати. Ці дії самець повторює декілька разів.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Для подолання відстані від гніздових колоній до місць зимівель (що складає понад 4 тисячі кілометрів) луговій очеретянці потрібно лише 24 дні.

Самець лугової очеретянки може майстерно наслідувати голоси інших птахів. Наприклад, у його репертуарі дуже часто можна почути попереджувальні крики чорного дрозда, співи чечітки і лазорівки.

Спів самця лугової очеретянки складається з приблизно сімдесяти різних тонів, поєднаних у довгі, неповторні пасажі.

Лугова очеретянка перед тим, як відправитися на місця зимівель, добре годується та обов'язково змінює оперення. Отож, у довгу подорож через Середземне море пташка вирушає в „новому" наряді.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Лугова очеретянка гніздується в західній частині Азії і на більшій частині Європи до Іспанії і Португалії. Зимує вона в Африці на південь від Сахари. В Україні звичайний гніздовий, перелітний вид.

Охорона

Останніми роками чисельність лугової очеретянки значно зменшилася, перш за все через часті засухи на територіях, розташованих на південь від Сахари, і осушення вологих районів у місцях її гніздування.





... ...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вітаю на сайті «Птахи України»