Середовище існування/Опис

Жайворонок сірий (Calandrella rufescens) — невеликий горобцеподібний птах родини жайворонкових (Alaudidae). Один із 13-ти (за іншими джерелами — 7-ми) видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид.

Розміром приблизно з горобця. Маса тіла — 22–28 г, довжина тіла — близько 15 см. Статевий диморфізм відсутній. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з темними плямами; над оком вузька світла «брова», яка іноді малопомітна; низ білуватий, з темними рисками на волі і на боках тулуба; махові пера темно-бурі; хвіст темно-бурий, на крайніх стернових перах білі плями; дзьоб і ноги бурі. Молодий птах у цілому схожий на дорослого, але строкатий, з виразнішою світлою облямівкою на перах верху.

Середовище існування/Опис

Вівсянка чорноголова (Emberiza melanocephala) — птах родини вівсянкових (Emberizidae). Один з 37-ми видів роду; один з 16-ти видів роду у фауні України. В Україні гніздовий перелітний вид.

Вівсянка чорноголова розміром приблизно з горобця. Довжина тіла — близько 17 см, маса тіла 25–33 г. Самці у шлюбному вбранні добре відрізняються від інших вівсянок яскравим контрастним забарвленням: голова чорна; задня частина шиї, спина, малі покривні пера верху крил, поперек і надхвістя каштаново-руді, нерідко на надхвісті жовтий відтінок; більша частина покривних пер крил, а також махові і стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; горло, смуги на боках шиї, воло і решта нижньої частини тулуба яскраво-жовті; дзьоб сірий, ноги бурі. У позашлюбному вбранні у самця чорні пера голови з сірувато-вохристою облямівкою. Доросла самка зверху бурувато-сіра, на спині рудий відтінок і темні плями, поперек і надхвістя жовтуваті або рудуваті; низ жовтуватий. Молодий птах подібний до дорослої самки, але в оперенні переважає вохристий відтінок; на боках вола і боках тулуба невелика кількість темних рисок.

Середовище існування/Опис

Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni) — птах ряду Сивкоподібні (Charadriiformes), один з видів політипного роду; один з 2-х видів у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний птах.

Невеликий (розміром з дрозда) кулик. Довжина тіла — 23—26 см, маса тіла — 87—105 г. У дорослого птаха у шлюбному вбранні верх голови, шия, воло, спина і верх крил бурі; горло і передня частина щік кремові, окреслені чорною смугою; груди, черево, надхвістя і підхвістя білі; покривні пера споду крил чорні; махові пера чорно-бурі; хвіст вилоподібний, стернові пера чорно-бурі, дзьоб короткий, чорний, ноги темно-бурі. У позашлюбному вбранні пера спини і крил з вузькою невиразною світлою облямівкою; чорна смуга довкола щік і горла нечітка; дзьоб цілком чорний. У молодого птаха забарвлення зверху строкате, пера спини і крил з темними плямами і світлою облямівкою; на перах вола світла облямівка; решта тулуба біла; дзьоб чорний.

Середовище існування/Опис

Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) — птах ряду Сивкоподібні (Charadriiformes), один з видів політипного роду; один з 2-х видів у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний птах.

Невеликий (розміром з дрозда) кулик. Довжина тіла — 24—27 см, маса тіла — 87—105 г. У дорослого птаха у шлюбному вбранні верх голови, покривні пера вух, шия, воло, спина і верх крил сірувато-бурі; під оком вузьке біле півкільце; горло і передня частина щік кремові, окреслені чорною смугою; груди, черево, надхвістя і підхвістя білі; покривні пера споду крил каштанові; махові пера чорно-бурі, другорядні — з білою верхівкою; хвіст вилоподібний, стернові пера чорно-бурі; біля основи — білі; дзьоб короткий, чорний, біля основи червоний; ноги темно-бурі. У позашлюбному вбранні пера спини і крил з вузькою невиразною світлою облямівкою; чорна смуга довкола щік і горла майже непомітна; дзьоб цілком чорний. У молодого птаха забарвлення верху строкате, пера спини і крил з темними плямами і світлою облямівкою; на перах вола світла облямівка; решта тулуба біла; дзьоб чорний; чорної смуги на горлі і щоках немає.

Середовище існування/Опис

Хохітва, стрепет (Tetrax tetrax) — птах родини Дрохвових, єдиний представник роду хохітва (Tetrax). Довжина до 50 см, вага до 1 кг. В Україні рідкісний гніздовий, зимуючий птах.

Боки голови, горло, шия, воло і верх тулуба сірувато-вохристі з бурими рисками; низ білий; дзьоб і ноги сірувато-бурі; райдужна оболонка ока жовтогаряча; у самця в шлюбний період боки голови і горло сірі; шия і верх вола чорні, на шиї дві білі смуги; низ вола білий; махові пера білі з темною верхівкою.

Середовище існування/Опис

Чорноголовий чекан для місць гніздування вибирає відкриті низовинні, а іноді й гірські райони. Птах зимує на півдні Азії і в Східній та Екваторіальній Африці.

Самець чорноголового чекана в період токування має дуже цікаве забарвлення - чорна голова, вохристо-руді груди, білі плями на гузці і крилах. Ця мала пташка більшу частину життя проводить на землі. Тут вона гніздується і відшукує їжу. Проте чекан також може переслідувати здобич у польоті.

Середовище існування/Опис

Хрустан - невеличкий птах. У місцях гніздування він почувається досить впевнено насамперед тому, що вони розташовані віддалік цивілізації.

Самки хрустанів забарвлені яскравіше, ніж самці. Це притаманно для тих видів птахів, самці яких дбають про нащадків без допомоги самок. Самка хрустана відіграє домінуючу роль в ритуалі залицяння. Вона нерідко робить навіть декілька кладок, а потім передає піклування про них самцям.

Середовище існування/Опис

Сорока - один з найвідоміших птахів. Від інших видів птахів родини воронячих вона відрізняється невеликими розмірами, характерним чорно-білим забарвленням і довгим ступінчастим хвостом.

Сорока - добре відомий усім птах з контрастним чорно-білим забарвленням, довгим ступінчастим хвостом і широкими крилами. Забарвлення оперення голови, шиї і спини чорне з металевим блиском, черевна сторона, плечі і плями на крилах білі.

Середовище існування

Напівпустелі і пустелі від пониззя Волги на схід до південного Забайкалля і Монголії, на північ приблизно до 51° північної широти (р. Ілек, Семипалатинськ, Алтайські степи), на південь до Сир-дар'ї та пониззя Аму-Дар'ї. На території України садж помічали під час періодичних нальотів, що були відмічені в 1859, 1863, 1872, 1876, 1888 та 1908 р. В 1888 та 1908 pp. саджі траплялись майже в усіх областях України, а окремі пари гніздилися в степовій зоні (Дніпропетровська область, Асканія-Нова). Востаннє цих птахів спостерігали в Пирятинському районі Полтавської області і в Прилуцькому районі Чернігівської області в травні і червні 1921 р. Підчас нальотів саджі з'являлися у нас зазвичай весною (квітень) і трималися до початку зими (грудень). Масові зальоти на територію України співдали з масовими зальотами садж в Європу, і були сприченені, очевидно, проблемами з кормовою базою в місцях постійного гніздування.