Середовище існування/Опис

Сіра куріпка — широко поширений вид з роду куріпок. Важко розрізнити від іншого виду, бородатої куріпки. Об'єкт полювання.

Куріпка сіра нагадує рябчика чи невелику свійську курку. Представники виду є середньої величини куріпками. Дзьоб і ноги темного кольору. Верхня частина оперення ряба, коричневого кольору, боки і хвіст руді. Шпори на ногах відсутні. Статеві відмінності зводяться лише до того, що самки забарвлені блідіше.

Середовище існування/Опис

На Кара-Дазі, із західного й східного боку гори Зуб та поблизу хребта Сюрю-Кая досить часто вдається почути квохкання гірських, або, ж кам'яних куріпок – кекликів (Alectoris chukar). До Криму їх було завезено в XIX столітті з Середньої Азії для акліматизації. Однак браконьєри швидко винищили жалюгідну жменьку цих птахів. Вдруге завезли кекликів в 1947 році, проте результати також були невтішними. Втретє цих милих на вигляд птахів випустили в 1961 році, й цього разу птахам вдалося прижитися. Ареал цього птаха розширився від Алушти до угідь Феодосійського району, а з іншого боку півострова від Бахчисарайського району до Севастополя.

Середовище існування/Опис

Забарвлення білої куріпки влітку строкате, жовтувате і бурувате, навесні і восени каштаново-рудувате, взимку біле; ноги й ніздрі оперені. Зимою пір’я довше, краще розвинутий пух. Біле пір’я не містять пігменту і містить кисень – поганий провідник тепла, тому зимове вбрання краще захищає куріпку від холодів. Линька проходить три рази на рік. На пальцях зимою розвиваються довгі плоскі кігті, які допомагають птаху легше бігати по снігу і викопувати ямки для відпочинку. Влітку кігті стають коротшими, а густе оперення пальців зникає після першої линьки.

Середовище існування/Опис

Скеляр строкатий, дрізд кам'яний (Monticola saxatilis) — птах родини дроздових (Turdidae). Один з видів політипного роду; один з двох видів у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний птах.

Розміром з шпака. Довжина тіла — 180—192 мм, маса тіла — 43—63 г, довжина крила 11—13, хвоста — 7 см. Виражений статевий диморфізм. Дорослий самець у шлюбному вбранні легко впізнається в природі за строкатим забарвленням. У нього голова, горло, шия, верхня частина спини і поперек сині; нижня частина спини біла; надхвістя і весь низ насичено руді; крила темно-бурі; хвіст рудий, центральна пара стернових пер темно-бура; дзьоб чорний; ноги чорно-бурі. У позашлюбному вбранні верх темно-бурий, пера з вузькою вохристою облямівкою; низ з білою і бурою строкатістю. Доросла самка у шлюбному вбранні зверху бура, пера з вохристою облямівкою і темними плямами; горло білувате; решта низу вохриста з бурою поперечною строкатістю, на волі і боках тулуба рудий відтінок; стернові пера руді, крім двох бурих центральних; основа нижньої щелепи жовтувата. У позашлюбному вбранні самка строкатіша. Молодий птах схожий на дорослу самку у позашлюбному вбранні.

Середовище існування/Опис

Тинівка альпійська, завирушка альпійська (Prunella collaris) — невеликий горобцеподібний птах родини тинівкових, мешканець високогір'я. Один з видів політипного роду; один з 3-х видів у фауні України.

Довжина тіла — 18 см, маса — близько 40 г. Статевий диморфізм у забарвленні не виражений. Дорослий птах сірий; горло біле, з густими чорними смужками; на спині, попереку і верхніх покривних перах крил темно-бура строкатість; боки тулуба каштанові, з білуватими смугами; пера підхвістя темно-бурі, з білою облямівкою; махові пера чорні; стернові пера бурі, з білуватою верхівкою; дзьоб темно-бурий, з жовтою основою; ноги бурі. У молодого птаха світла пляма на горлі ледве помітна; сірий колір в оперенні майже цілком замінений бурим.

Середовище існування/Опис

Шпак рожевий (Sturnus roseus) — птах родини шпакових ряду горобцеподібних. Один з 14-16-ти видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний птах.

Довжина тіла — близько 22 см, маса — 65–80 г. У самця голова, шия, воло, крила і хвіст чорні, з зеленкувато–пурпуровим полиском; решта оперення рожева. У шлюбному вбранні на потилиці невеликий «чуб». Дзьоб і ноги рожеві. У самки відповідні частини оперення чорно-бурі, в рожевому є домішка сірого кольору. Молодий птах світло-бурий; дзьоб жовтуватий.

Середовище існування/Опис

Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator) — птах родини Сорокопудові (Laniidae) ряду Горобцеподібні (Passeriformes), один з 5 видів роду у фауні України. В Україні рідкісний пролітний птах, можливе гніздування.

Завбільшки з сорокопуда тернового. Характеризується строкатим забарвленням. У дорослого самця лоб і смуги, які проходять через очі, чорні; верх голови і задня частина шиї насичено руді; спина і верх крил чорні; поперек сірий; плечові пера і надхвістя білі; низ білий, з кремовим відтінком; махові пера чорні, першорядні — з білою основою; хвіст чорний, крайні стернові пера з білим кольором; дзьоб і ноги чорні. У дорослої самки верх голови і задня частина шиї світліші; спина і верх крил бурувато-чорні; лоб і вуздечка вохристо-білі. У молодого птаха оперення верху світло-буре, з темною хвилястою смугастістю; низ білуватий, з хвилеподібною темною строкатістю на горлі, волі і боках тулуба. Довжина тіла — близько 17 см, маса тіла — 23–52 г.

Середовище існування/Опис

Жайворонок сірий (Calandrella rufescens) — невеликий горобцеподібний птах родини жайворонкових (Alaudidae). Один із 13-ти (за іншими джерелами — 7-ми) видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид.

Розміром приблизно з горобця. Маса тіла — 22–28 г, довжина тіла — близько 15 см. Статевий диморфізм відсутній. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з темними плямами; над оком вузька світла «брова», яка іноді малопомітна; низ білуватий, з темними рисками на волі і на боках тулуба; махові пера темно-бурі; хвіст темно-бурий, на крайніх стернових перах білі плями; дзьоб і ноги бурі. Молодий птах у цілому схожий на дорослого, але строкатий, з виразнішою світлою облямівкою на перах верху.

Середовище існування/Опис

Вівсянка чорноголова (Emberiza melanocephala) — птах родини вівсянкових (Emberizidae). Один з 37-ми видів роду; один з 16-ти видів роду у фауні України. В Україні гніздовий перелітний вид.

Вівсянка чорноголова розміром приблизно з горобця. Довжина тіла — близько 17 см, маса тіла 25–33 г. Самці у шлюбному вбранні добре відрізняються від інших вівсянок яскравим контрастним забарвленням: голова чорна; задня частина шиї, спина, малі покривні пера верху крил, поперек і надхвістя каштаново-руді, нерідко на надхвісті жовтий відтінок; більша частина покривних пер крил, а також махові і стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; горло, смуги на боках шиї, воло і решта нижньої частини тулуба яскраво-жовті; дзьоб сірий, ноги бурі. У позашлюбному вбранні у самця чорні пера голови з сірувато-вохристою облямівкою. Доросла самка зверху бурувато-сіра, на спині рудий відтінок і темні плями, поперек і надхвістя жовтуваті або рудуваті; низ жовтуватий. Молодий птах подібний до дорослої самки, але в оперенні переважає вохристий відтінок; на боках вола і боках тулуба невелика кількість темних рисок.