Ластівка скельна (Ptyonoprogne rupestris, скалистая ласточка)
Середовище існування/Опис
Зовні схожа на берегову ластівку, тільки трішки більша. Ця ластівка майже завжди тримається поблизу скельних стін і дуже рідко високо в повітрі. Нижня сторона коричнювата. Смуга на грудях відсутня. Розмах крил близько 26 см.
Вид –/Рід — Ptyonoprogne rupestris
Родина – Ластівкові
Ряд – Горобцеподібні
Живлення
Скельні ластівки харчуються літаючими комахами, яких ловлять у повітрі.
Розмноження
Місця гніздування розташовані на захищених від вітру, сухих і часто освітлюваних сонцем скельних стінах. У Північних і Східних Альпах місця гніздування часто розташовані низько над широкою долиною, в Західних і Південних Альпах високо над долиною. Зазвичай птахи уникають стін, що виходять на північ і захід. Найчастіше для Альп характерні невеликі колонії від 2-х до 5 гніздових пар. Місця гніздування з кількістю більш ніж 15 гніздових пар представляють виключення.
Період гніздування проходить між травнем і липнем. Скельні ластівки частково прибувають на свої місця гніздування вже наприкінці лютого. При наявності сприятливих кліматичних умов в рік відбувається 2 кладки. І тоді турбота про виводок може тягнутися до початку жовтня. Гніздо являє собою чашу з глини і слини під виступаючою скелею, на будинках під коником даху, навіть на жвавій вулиці. На відміну від міської ластівки, гніздо як і у сільської ластівки, відкрите зверху. У кладці від 2 до 5 яєць. Інтервал кладки складає один день. Яйця довгасті, еліптичної форми. Вони білі з рідкими червоними і сірими плямами, які сконцентровані частіше на тупому кінці. Тривалість висиджування складає від 14 до 15 днів. Висиджує кладку переважно самка, яку самець не годує. Виводковий період складає від 24 до 28 днів. Пташенят після вильоту з гнізда вигодовують ще наступні 14 днів.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Скельна ластівка живе в південній Європі в скельних стінах, ущелинах, мостах і тунелях біля води. В Україні рідкісний залітний вид. Замічений в Криму та на острові зміїний.
