Жайворонок білокрилий (Melanocorypha leucoptera, белокрылый жаворонок)
Середовище існування/Опис
Білокрилий жайворонок — птах більший за горобця. У самців верх голови, надхвістя і боки грудей іржасто-руді, спина сіро-бура з широкими темними плямами, низ білий. Чорних плям по боках вола немає. Особливо характерне біле «дзеркальце» на крилах.
У польоті завдяки білому задньому краю крил вони здаються вузькими (бо видно тільки темну передню частину), через що птах нагадує кулика. Схожість з куликом підсилює також характер польоту— прямий і навальний. Тим часом його легко відрізнити від куликів за місцем перебування, зустрічається в полинових степах.
Вид –/Рід — Melanocorypha leucoptera
Родина – Жайворонкові
Ряд – Горобцеподібні
Відмінності від схожих видів: від інших жайворонків відрізняється широкою білою смугою на задньому краю крил.
Біотоп, якому птах надає перевагу: степи та орні землі.
Живлення
Білокрилий жайворонок птах комахоїдний. До осені, як і всі жайворонки, переходить на зерно.
Розмноження
Спів починається в квітні і триває до кінця липня. Гнізда ширші, ніж у польового жайворонка, глибші і краще укриті. З прикриття буває один вихід, зазвичай на північ. Кладки — з початку травня, зазвичай з 4-6 яєць, частіше з 5. Висиджує самка — протягом 12 днів. Обоє батьків вигодовують пташенят, які оперяються з середини травня по середину липня. Зазвичай повторне гніздування буває при втраті першої кладки. Більшість птахів зміщується в південні райони у вересні-жовтні, невелике число затримується до кінця листопада.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Поширений в степовій зоні колишнього СССР. В Україні — зимовий птах Азово-Чорноморських степів.
