Середовище існування/Опис

Маса тіла: 38-55 г, довжина тіла: близько 18 см.

У дорослого птаха верх сірувато-бурий, із темною строкатістю; горло біле; низ білуватий, із кремовим відтінком і густими темно-бурими рисками на волі й негустими на боках тулуба; махові й стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; дзьоб бурий; ноги світло-бурі. Молодий птах подібний до дорослого, але оперення з вохристим відтінком.

Середовище існування/Опис

Представник сімейства в'юркових розміром зі шпака, довжина 19-20 см, маса 40-45 г. Самець і самка добре розрізняються забарвленням, але самець надягає остаточне яскраве вбрання на 2-3-й рік життя. Пісня — гучні розкотисті флейтові свисти, позив — неголосне "ф'ю, фьюін", тихий щебет і скрипи. Оперення самців (цілком дорослих — дворічних) кармінно-червоне, темне. У самок і у молодих самців буро-сіре. Дзьоб жовтуватий, ноги темно-сірі, очі темні.

Середовище існування/Опис

Біла чечітка — подібна до звичайної, але набагато світліша. Надхвістя біле (а не сіре), груди у самців ніжно-рожеві. В польоті птах здається білим.

Довжина тіла від 13 до 15 см. Надхвістя не смугасте, а чисто біле. Спина має сіре забарвлення і виділяється на тлі світлої голови і світлою, трохи смугастою нижньою стороною.

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 10-14 г, довжина тіла: близько 14 см.

Дорослий самець зверху сірувато-бурий, із темною строкатістю; поперек i надхвістя білуваті, з рожевим відтінком i темними рисками; підборіддя i вуздечка чорні; лоб i передня частина тім’я, щоки спереду, горло i воло рожево-червоні; боки тулуба білі, з бурими рисками; груди, черево i підхвістя білі; на покривних перах крила дві вузькі світлі смуги; махові й стернові пера темно-бурі; дзьоб жовтуватий; ноги темно-бурі. У дорослої самки рожева барва тільки на лобі, лише іноді на щоках; низ бруднувато-білий. Молодий птах без рожевого кольору.

Середовище існування/Опис

За розмірами і формою гірські чечітки схожі з коноплянками. Довжина тіла досягає 13-13,5 см, маса — 15-19 г. На відміну від коноплянок, у них на грудях відсутні червоні плями. По верхній частині тіла проходять коричневі плями, вуздечка чорного кольору. Колір нижньої частини білуватий. Дзьоб конічної форми, взимку жовтого кольору, влітку — сірого.

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 35-40 г, довжина тіла: близько 18 см.

У самця в шлюбному вбранні голова і шия сірі; горло чорне; спина, плечі й поперек сірувато-бурі, з темною строкатістю; надхвістя по центру чорне, по боках — біле; низ сірувато-білий; покривні пера крил майже цілком білі; першорядні махові пера чорні, інші махові — білі; стернові пера, крім чорних центральних, білі, з чорною верхівкою; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному вбранні голова і шия бурувато-сірі; горло сіре; дзьоб жовтуватий. Доросла самка подібна до самця в позашлюбному вбранні. Молодий птах подібний до дорослої самки.

Середовище існування/Опис

Польовий горобець — широко поширений птах родини горобцевих, близький родич мешканця міст хатнього горобця. На відміну від останнього, в меншій мірі залежний від людини. Зустрічається на околицях населених пунктів, в покинутих селищах і поблизу від посівів зернових культур, садів і виноградників. У дикій природі поширений у світлих лісах, чагарниках і степу. Дещо менший за хатнього горобця, відрізняється від нього в першу чергу коричневим капелюшком на голові, виразними чорними плямами на білих щоках, значно меншим за розміром чорним «нагрудником» на горлі і комірцем білого пір'я з боків шиї.

Середовище існування/Опис

Маса тіла: близько 30 г, довжина тіла: близько 14 см.

Дорослий птах зверху сірувато-бурий, із темною строкатістю; над оком білувата "брова" і надбрівна темна смуга; горло бурувате, на межі горла й вола жовта пляма; весь низ сірувато-білий, на волі і боках тулуба бура смугастість; махові й стернові пера бурі, зі світлою облямівкою; стернові пера зі споду з білою верхівкою; дзьоб темно-бурий, основа нижньої щелепи жовтувата; ноги бурі. Молодий птах схожий на дорослого, але жовта пляма на межі горла й вола відсутня.

Середовище існування/Опис

Довжина тіла – 16,5 см, розмах крил – 27 – 32 см, вага – 15 – 19 г.

Спина стінолаза темно-сіра, горло чорне, черевце чорно-сіре, темніше, ніж спина; першорядні махові пера з округлими білими плямами; верхні покривні пера крила і частково махові пера червоні. У молодих птахів та птахів у зимовому оперенні горло білувате, верх голови буруватий; райдужна оболонка коричнева. Стінолази тримаються виключно у високих скелястих горах, обираючи найбільш круті й дикі кручі та урвища. Тут вони з неймовірною швидкістю і спритністю лазять по стінах круч й урвищ; при цьому птах не спирається на хвіст. У польоті нагадує великого яскравого метелика.