Середовище існування/Опис

Бджолоїдка звичайна залюбки ловить і поїдає жалячих комах. Вона гніздується на півдні Європи, а зимувати прилітає до Африки, Аравії або Індії. Звичайна бджолоїдка - яскраво забарвлений і дуже спритний птах, що полює на комах у повітрі. Вона ласує й бджолами. Сучасні бджолярі несправедливо вважають її шкідником, оскільки, окрім бджіл, щурка ловить й інших комах, наприклад, ос і бджолиних вовків. Звичайна бджолоїдка - зграєвий птах, який гніздується в колоніях, що налічують від декількох десятків до декількох тисяч особин. У період гніздування в них утворюються сімейні групки з одним або декількома молодими птахами, що не досягли статевої зрілості, - так званими „помічниками". Вони разом копають нірки, будують гнізда, вирощують пташенят і навіть летять на південь, залишаючись однією сім'єю до наступного гніздового періоду. Сотні яскраво забарвлених бджолоїдок у польоті - чудове видовище. Птахи описують кола, ширяючи, спускаються з великої висоти і співають свою дзвінку пісню - „пуль-пуль-пуль".

Середовище існування

Дрохва – це найбільш масивний літаючий птах із усіх європейських представників. Раніше ареал розповсюдження цього виду був досить широким, але сьогодні цих птахів можна зустріти все рідше і рідше. Дрохви мешкають у Центральній та частково Східній Європі та на півдні Піренейського півострова. Також поширені у помірних широтах більшої частини Азії. Європейські популяцій цих птахів осілі, в той час як азійські відкочовують на зиму до південніших регіонів. Оскільки площі нерозораних степів швидко скорочуються, дрохви мусять пристосовуватися до життя на полях та пасовищах, надаючи перевагу люцерні та ріпаку. Ідеальні умови для цих птахів забезпечують полинові та злакові степи. На території України популяція дрохв збереглася в заповіднику Асканія-Нова.

Ягнятник - велика птаха своєрідної тілобудови з довгими гострими крильми і довгим, вузьким клиноподібним хвостом. Основний фон забарвлення світло-сірий, бурий або рудий. Спина, крила і хвіст темно-сірі або чорні, іноді зі стальним відблиском. Горло темне. Під дзьобом "борода" з жорсткого чорного пір'я. Від дзьоба через око проходить коса чорна смуга. Забарвлення райдужної оболонки ока червоне. Дзьоб і лапи сірі. Тривалість життя в неволі до 40 років.

Стерв'ятник — (Neophron percnopterus (L.)) — птах родини яструбових.

Дорослі птахи мають майже суцільно-біле забарвлення, тільки махові пера чорні. Навколо дзьоба гола шкіра оранжевого кольору. Молоді птахи темно-бурі, з домішкою вохристого кольору. У природі від інших хижих птахів відрізняються характерним силуетом (голова втягнута в плечі, широкі крила, клиновидний хвіст), білим забарвленням. Зблизька добре видно голу оранжеву шкіру навколо дзьоба.

Сова біла - велика сова, яка проводить переважно денний спосіб життя. "Вушок" немає. Очі жовті. Дзьоб чорний. Дорослі самці часто білі, іноді з дуже рідкими каплеподібними плямками. Самки білі, з нечастими чорними плямами по тілі, в тому числі на голові і на нижній стороні.

Маса 1-3 кг, довжина 53-66 см, крило самців - 38-44 см, самок - 40-47 см, розмах - 116-183 см.

Орел степовий - великий орел з широкими і довгими крильми і коротким заокругленим хвостом. Забарвлення, як правило, однотонне, від темно-палевого, до темно-бурого. На надхвісті біла пляма. У темнозабарвлених птахів на потилиці невелика іржава пляма.

Самки більші за самців, однак забарвлені так само. Маса самців 2,2-4,5 кг, самок - 3,5-5 кг, довжина - 65-87 см, крило самців - 51,9-56,8 см, самок - 53,6-60,5 см, розмах - 175-250 см.

Лунь степовий - невеликий лунь із звуженими на кінцях крильми, за розмірами займає проміжне значення між польовим і луговим лунями.

Самець дуже світлий (найсвітліший з лунів), верх - світло-сизий, низ - чисто-білий. По краю крила немає темно-сизої смуги, як у польового луня. Надхвістя біле, але не яскраве, з легкою рябизною. На хвості нечіткі поперечні смуги більш темного сизого кольору, ніж фон, крім центральної пари рульових. Очі жовті.

Лунь польовий - хижа птаха середнього розміру з довгими, відносно вузькими крилами і довгим хвостом. Кінець крила здається тупим. Зверху самець світло забарвлений в сірий або світло-сизий колір з такими ж грудьми і білим черевцем. На кінцях крил великі чорні плями, при чому у летючої птахи чорний колір має границю зі світлим у вигляді тупого кута або умовно прямої лінії. По задньому краю крила тягнеться темно-сиза смуга, що виділяється на загальному світло-сизому фоні крила, менш виражена у старих птахів. Надхвістя біле. Хвіст однотонний, без смуг або ж сизі смуги ледве помітні на світло-сизому фоні хвоста. Очі жовті.

Канюк степовий - хижа птаха середнього розміру, схожа на канюка (Buteo buteo), але дещо більша. Основний тон забарвлення рудий. Голова і горло зазвичай дещо світліші, ніж спина, груди і черевце. Знизу на згинах крил чорні плями. Хвіст однотонно рудий або ж зі слабкою рівномірною плямистістю. Зрідка зустрічаються птахи темно-бурого однотонного забарвлення. Дзьоб чорний. Райдужна оболонка коричнева.