Середовище існування/Опис

Чорний жайворонок — один з найбільших представників сімейства жайворонкових. Розмірами можна порівняти з дроздом або шпаком: довжина його тіла досягає 22 см, вага — 60-70 г, розмах крил близько 40 см. Від решти жайворонків цей птах відрізняється не тільки розмірами, але і незвичайним забарвленням — оперення самця практично суцільно чорне, за винятком світлих облямівок пір'я на спинній стороні тіла. Самка зверху бурувато-сіра, зі світлим лускатим малюнком, знизу брудно-біла, з темними плямами. Райдужка очей темно-бура, лапки у самців чорні, у самок бурі. Дзьоб масивний, сильний. У самців під час шлюбного сезону він світло-сірий, восени — жовтуватий; у самок — сіруватий. Забарвлення оперення молодих птахів подібне до самок, але менш контрастне. Шлюбна пісня нагадує трелі інших жайворонків. Самець співає з землі.

Середовище існування/Опис

Білокрилий жайворонок — птах більший за горобця. У самців верх голови, надхвістя і боки грудей іржасто-руді, спина сіро-бура з широкими темними плямами, низ білий. Чорних плям по боках вола немає. Особливо характерне біле «дзеркальце» на крилах.

У польоті завдяки білому задньому краю крил вони здаються вузькими (бо видно тільки темну передню частину), через що птах нагадує кулика. Схожість з куликом підсилює також характер польоту— прямий і навальний. Тим часом його легко відрізнити від куликів за місцем перебування, зустрічається в полинових степах.

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 53-70 г, довжина тіла: близько 20 см. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, із темною строкатістю; над оком білувата «брова»; на боках на межі шиї й вола великі чорні плями; боки тулуба буруваті; решта низу тулуба білувата; спід крил темно-бурий; на задньому краю крил вузька біла смуга; махові пера бурі, зі світлою облямівкою; хвіст бурий, крайні стернові пера білі; дзьоб бурий, масивний; ноги бурі. Молодий птах схожий на дорослого, але пера верху зі світлою верхівкою; темні плями на боках шиї ледь помітні.

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 19-25 г, довжина тіла: близько 15 см. Дорослий птах зверху світло-бурий, із темними плямами; над оком широка білувата "брова"; на боках шиї по одній чорній поперечній смужці; низ білуватий; махові пера темно-бурі; хвіст темно-бурий, на крайніх стернових перах білі плями; дзьоб і ноги бурі. Молодий птах нагадує дорослого, але зверху строкатіший.

Середовище існування/Опис

Чубатого жайворонка легко впізнати за загостреним чубком на голові. Коли птах біжить, його чубок то піднімається, то опускається. Значну частину дня жайворонок проводить, розшукуючи комах.

Завдяки своєму захисному забарвленню чубатий жайворонок вміє зачаюватися на землі так, що стає абсолютно непомітним. Його пісня звучить не так гарно, як пісня польового жайворонка, але є досить приємною — вона має меланхолійний відтінок. Співає він, сидячи на підвищенні або просто на землі, рідше з піснею злітає.

Середовище існування/Опис

Ластівка берегова за формою тіла мало чим відрізняється від інших ластівок. Спинна сторона і у самця і у самки бура, черевна бруднувато-біла, з широкою сірувато-бурою поперечною смугою на зобі і грудях. Хвіст у ластівки берегової короткий, виїмка на ньому невелика. За розмірами вона менша за інших ластівок: Її довжина зазвичай не перевищує 140 мм, маса 14 г.

Середовище існування/Опис

Зовні схожа на берегову ластівку, тільки трішки більша. Ця ластівка майже завжди тримається поблизу скельних стін і дуже рідко високо в повітрі. Нижня сторона коричнювата. Смуга на грудях відсутня. Розмах крил близько 26 см.

Середовище існування/Опис

Ластівка даурська подібна до сільської, але відрізняється передусім рудуватим попереком і шиєю та блідо-вохристим з темними поздовжніми ряботинами черевцем.

Середовище існування/Опис

Спина глинясто-сіра з фіолетовим відливом, зоб бурувато-сірий, груди аспідно-сірі, хвіст чисто-білий. Лоб птиці, горло і боки голови білі, черевце бурувато-сіре. Крила досить широкі і злегка закруглені, з широкою білою смугою. Дзьоб тонкий, стрункий, трохи довший, ніж у інших чайок. Довжина крила 16-18 см.