Сова бородата - велика, з відносно короткими крильми і довгим хвостом, сова, яка за розміром дещо поступається пугачу (Bubo bubo) (за масою значно менша). Голова велика. Круглий лицевий диск обмежений товстим чорним концентричним кругом з білим обрамленням. Під дзьобом чорна пляма ("борода"), обрамлена з країв білими витягнутими впоперек плямами. Довкола очей темні кругові смуги, схожі на малюнок кілець зрубу дерева. Між очима валики, з білого або світло-сірого пір'я у вигляді вертикальних брів у формі півмісяця. Райдужна оболонка очей жовта, зіниці чорні. Очі маленькі, відносно лицевого диску, знаходяться на чорному фоні плям. дзьоб жовтий. Пір'яні "вушка" відсутні. Загальний тон забарвлення верху темно-сірий з численними темнішими продовгуватими плямами.. Низ сірувато-білий, зрідка світліший на грудях з довгими темними продовгуватими плямами, різної інтенсивності у різних птахів. Рульові сірі з поперечними темними смугами, довжиною 27-30 см, шириною 5,5-7,0 см з округлими сірими вершинами. Зрідка в східних популяціях зустрічаються абсолютно чорні птахи (на лицевому диску у таких птахів здалека чітко видно яскраві жовті очі).

Сичик-горобець - дуже маленька (за розміром схожа до горобця Sturnus vulgaris) сова з відносно великою приплюснутою головою. Лицевий диск схожий на лицевий диск сича хатнього, але з більш вираженими концентричними кругами, які утворені білими крапками. Між очима часто наявні чіткі валики з білого пір'я у вигляді вертикальних брів в формі півмісяця. Дрібне пір'я над дзьобом завжди темне. Райдужна оболонка очей жовта, зіниці чорні. Дзьоб жовтий або сірувато-жовтий. Забарвлення верху буре з численними круглими білими плямами, на голові дрібними, на спині великими. У летючої птахи зверху на темному фоні крила добре видно 2 білі смуги. Низ світлий з темними плямами. На черевці плями вузькі продовгуваті, по боках грудей – трикутні або каплеподібні, значно товстіші від тих, що на черевці. Хвіст с п'ятьма вузькими світлими поперечними смугами.

Даний вид представлений двома підвидами: типовим Аegolius funereus funereus (західні області) та Аegolius funereus caucasicus (Крим).

Сич волохатий - невелика короткохвоста сова, трохи більша за дрозда (Turdus pilaris). Загальний тон забарвлення спини буро-сірий зі світлими крапками, низ світлий з розмитими темними каплеподібними плямами. Лапи густо оперені. Пір'яних вушок немає, однак над очима є пір'яні виступи, схожі на підняті чорні брови. Внутрішня частина лицевого диску біла, з чорним обрамленням по краю, особливо нижньому. Між очима великі білі пір'яні валики у вигляді півмісяців. Очі жовті.

Сип білоголовий, гриф білоголовий (Gyps fulvus Habl.) - птах родини яструбових.

Дуже великі птахи. Дорослий птах має загальне блідо-рудувате забарвлення.

Махові і стернові пера темно-бурі, голова і шия вкриті білим пухом, навколо шиї «комірець» з м'якого білого пір'я. У молодих птахів забарвлення темніше, навколо шиї немає білого коміра. У природі добре визначаються за великими розмірами, світлим забарвленням голови. Дуже характерний силует птаха, коли він летить. Він широко розставляє передні махові пера, втягує злегка голову.

Пугач - велика, з достатньо довгими крилами , сова. Має характерні добре розвинуті пір’яні вушка. Забарвлення сильно варіює: верх від темно-рудого до золотисто-вохристого з різкими продовгуватими плямами від чорного до сіро-бурого кольору. На боках і черевці темний поперечний малюнок. Очі від жовтувато-помаранчевих до червонувато-помаранчевих кольорів. Дзьоб чорний. Пальці оперені.

Самки більші за самців, однак забарвлення у них однакове. Маса самців пугача - 2,0-2,8 кг, самок - 2,6-3,5 кг, довжина - 60-75 см, крило самців - 43-47 см, самок - 47-52 см, розмах - 160-195 см.

Підсоколик малий — хижа птаха, найменший сокіл у світі. Розповсюджений, але достатньо рідкісний вид. Гніздиться в Північній і Східній Європі, лісовій і лісостеповій зоні Азії і в Північній Америці. На більшій частині території перелітна птаха, зимує на захід і південь від гніздового ареалу, в окремих випадках досягаючи тропіків. Надає перевагу відкритому простору — долинам рік, болотам, степам, рідколіссю, морським узбережжям. Суцільного темного лісу уникає, однак в сезон розмноження часто зустрічається на галявинах. Полює в основному на маленьких птахів, рідше на гризунів, ящірок і комах. Гніздо влаштовує на землі, на деревах, в нішах скал. В кладці 3 — 4 охристих яйця з великими червонувато-бурими плямами і крапками. У дикій природі живе не більше 11 років.

Підсоколик великий — невелика хижа птаха з сімейства соколиних, яка мешкає на обширній території Євразії та у Північній Африці. Надає перевагу світлим лісам в поєднанні з відкритими ландшафтами. На більшій частині ареалу перелітна птаха, зимує в Африці і тропічній Азії. Харчується комахами та дрібними птахами, яких ловить на льоту. Достатньо розповсюджений вид. Відноситься до ряду соколів (Falco).

Підсоколик великий — це невеликий витончений сокіл з довгими загостреними крилами і довгим клиноподібним хвостом. Довжина тіла 28-36 см, розмах крил 69-84 см, маса 130—340 г. Самки виглядають дещо більшими від самців. Забарвлення оперення в обох статей схоже. Верх аспідно-сірий без малюнку, з більш бурим відтінком у самок. Груди і черевце охристо-білуваті з численними темними довгуватими плямами. Більша частина голови темна, за винятком контрастних білих щік і горла. Від кутика дзьобу до горла опускаються чорні «вуса». Оперення верхньої частини ніг і підхвістя, яке називають «штанами», темно-руді. Крила і хвіст знизу світлі, з поперечними плямами. Райдужна оболонка темно-кара, ноги зеленуваті або блакитнуваті.

Підорлик малий - невеликий орел схожий на підорлика великого (Aquila clanga), але менший і світліший (хоча в польових умовах відрізнити практично неможливо). Оперення тіла однотонне, світло-буре або навіть руде. На надхвісті білувата пляма іноді відсутня. Хвіст дуже короткий і круглий.

Самки більші за самців, але однакового з ними забарвлення. Маса самців - 1,5-2,0 кг, самок - 1,7-3,0 кг, довжина - 59-67 см, крило самців - 45,0-50,0 см, самок - 47,0-53,0 см, розмах - 134-160 см.

Підорлик великий (лат. Aquila clanga) — птаха родини яструбових.

Довжина тіла 65-73 см, маса 1,6 — 3,2 кг. Статевий диморфізм не виражений, cамки більші за самців. Підорлик великий дещо більший і темніший (світла морфа зустрічається рідко) від свого найближчого родича — малого підорлика, однак в польових умовах ці два види відрізнити практично неможливо. Оперення дорослих птахів (від трьох років і старші) однотонне, темно-буре, потилиця і підхвістя забарвлені дещо світліше. Зрідка зустрічаються особини, в яких основний бурий колір замінений охристо-жовтуватим.