Середовище існування/Опис

Косар - це крупний білий птах, із родини ібісів, поширений на півдні Євразії. Проціджуючи мул через дзьоб-лопатку, він добуває корм - безхребетних і мальків риб.

Косар - єдиний представник роду ібісових, що трапляється в Європі. На жаль, у зв'язку з руйнуванням місця існування у наші дні птах зустрічається дедалі рідше. Болота осушуються і забруднюються, а птахи втрачають місця гніздування і джерела повноцінної їжі.

Середовище існування/Опис

Коровайка — це суспільний птах, що живе на одній території з багатьма іншими видами лелекоподібних. На жаль, цьому красивому птахові загрожує осушення боліт і вирубка лісів - місць його проживання.

Характерною рисою коровайки є однотонно-каштанове оперення з пурпурним металевим блиском, особливо сильним на лобі, крилах і хвості. Птах шукає корм, досліджуючи мул довгим, зігнутим дзьобом.

Середовище існування/Опис

Звичайний, або річковий крячок має гармонійну будову тіла, з довгими загостреними крилами. Це один з найкрасивіших водоплавних птахів.

Річковий крячок мешкає в більш різноманітних кліматичних поясах, ніж інші види. Він поширений від узбережжя Африки до вологих і спекотних тропіків. Гніздується великими колоніями (до 1 800 пар). Дорослі крячки щорічно повертаються до місця гніздування.

Середовище існування/Опис

Деркача легше почути, ніж побачити. Він чудово ховається на землі у високій траві. Навіть сполоханий, птах не піднімається в повітря, а тихо ховається серед густої рослинності.

Деркач є типовим мешканцем вологих лугів. Рідше його можна зустріти в родючих місцевостях на полях, що їх засівають зерновими. Деркачі - нічні птахи-одинаки. Якщо стоїть гарна погода, птахи йдуть на відпочинок тільки рано-вранці.

Середовище існування/Опис

Сірий гусак - найбільший зі всіх гусаків, які щорічно прилітають з півночі до Центральної Європи. Оскільки великі зграї цих птахів люблять поласувати сходами зернових, отож землероби вважають їх шкідниками.

Сірий гусак - родоначальник багатьох порід домашніх гусей. Саме ці гуси фігурують у казці „ Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми".

Середовище існування/Опис

Коли більшість дорослих галагазів величезними зграями відлітають на традиційні місця линьки, деякі пари все ж таки залишаються на місцях гніздування, щоб виростити маленьких пташенят.

Незважаючи на риси, спільні з гусаками та качками, галагаз стоїть ближче до качиних. Галагази живуть у солоних або слабосолоних водах у гирлах річок, також на морському узбережжі, зрідка заходять недалеко в глиб суші, поселяючись на болотах, озерах та штучних водосховищах. Птахи люблять острівні чагарники. Гнізда галагази влаштовують у покинутих іншими тваринами норах або викопують власні. Іноді вони влаштовують гнізда під каменями або в дуплах дерев. У внутрішніх районах суші вибір місць для гніздування розширюється, наприклад, галагази висиджують яйця в скиртах сіна. Але пташенята, що з'явилися на світ у таких місцях, все одно прямують до морського побережжя.

Середовище існування/Опис

За стародавньою північною легендою, зграя гагар, що перекликаються в польоті, супроводжує душі померлих. Крики, що їх видають ці птахи - тужливе га-га-га.

Полярна гагара - це беззахисний на суші птах, який, проте, прекрасно почуває себе на воді - плаває він досконало добре. Основною їжею цих птахів є риба, хоча гагари не відмовляються і від водоростей, комах, ракоподібних, черв'яків, молюсків та іншого корму.

Середовище існування/Опис

Великі коловодники ведуть одиночний спосіб життя. Тільки в місцях, де вдосталь корму, птахи утворюють невеликі зграї. Ці птахи завжди тримаються неподалік від води: у річкових гирлах, дельтах великих річок, по берегах прісних водоймищ. Навесні вони живуть на великих болотах і вересових галявинах. Пташенята великого коловодника восени мають навчитися добре літати, інакше вони не зможуть вирушити разом з іншими птахами до місць зимування. Восени великого коловодника можна зустріти в помірних широтах, де птахи зупиняються на відпочинок під час довгої дороги на південь.

Середовище існування/Опис

Колись оперення великих пірникоз використовували як хутряні прикраси. На щастя, ця мода залишилася в далекому минулому, отож сьогодні ці птахи досить численні.

У багатьох країнах пірникоза тільки завдяки послідовному збереженню вже не належить до видів, що зникають. У кінці дев'ятнадцятого століття чисельність її популяцій значно скоротилась. Однак після того, як із моди вийшли прикраси з пір'я пірникози, популяції цих птахів знову стали великими.