Автор створено
Орел-карлик - невеликий орел, за розмірами близький до канюків (Buteo ssp.). Хвіст довгий і вузький, без смуг, світліший за решту низу. Лапи жовті. Дзьоб чорний. Очі світло-коричневі, у молодих орлів-карликів більш темні, аж до темно-бурих. Забарвлення буває двох типів: світлого і темного. У птахів світлої морфи низ світло-охристий, часто майже білий, з вузькими темними плямами. Верх тіла бурий. У птахів темної морфи забарвлення верху і низу тіла темно-буре, на голові часто помітний рудий або золотистий відтінок, як у справжніх орлів. Надхвістя охристе або світло-буре, контрастує із загальним забарвленням спини і хвоста у обох морф.
Автор створено
Орел-могильник або просто могильник (Aquila heliaca) — вид орлів роду справжніх орлів (Aquila) родини яструбових (Accipitridae).
Це великий хижий птах, що мешкає в змішаних і широколистяних лісах і полює на відкритому просторі. На півночі міграційний, на півдні — осілий або кочівний.
За зовнішнім виглядом нагадує беркута, але дещо менший за нього, 80 см завдовжки та з розмахом крил 200 см. Забарвлення тіла темно-буре, верх голови і шиї жовтуватий, на плечах є великі білі плями, хвіст бурого кольору, одноколірний. Молоді особини зверху мають бурий колір, знизу рудувато-коричневий з подовжніми темними плямами. У польоті пір'я на кінцях крил розставлене пальцеподібно, політ птаха ширяючий, повільний.
Автор створено
Кречет (Falco rusticolus L.) — найкрупніший вид соколів, що водяться на крайній півночі Старого і Нового Світу. Кречети близькі між собою за зовнішнім виглядом і розрізняються головним чином за забарвленням, яке дуже сильно варіює, як за віком, так і за місцем походження птаха. Від інших соколів кречети відрізняються дуже великим розміром (довжина тіла близько 60 см), масою (до 2 кг), відносно довгим, круто зігнутим дзьобом, опереною на 2/3 цівкою і відносно довгим хвостом.
В Україні це рідкісний залітний птах. Кречети близькі між собою за зовнішнім виглядом і розрізняються головним чином за забарвленням, яке притому дуже сильно варіює, як за віком, так і місцем походження.
Автор створено
Кібчик - маленький гострокрилий сокіл. Здалеку віддалено нагадує стрижа. Лапи, і голе кільце довкола очей червоні. Самець аспідно-чорний з рудим підхвістям і оперенням ніг. Самка дещо більша від самця, зверху сіра з чітким бурим поперечним малюнком, знизу охриста, з охристою або рудою головою, чорними "вусами" і смугою через око, поперечносмугастим чорнуватим хвостом. Маса самців - 0,12-0,19 кг, самок - 0,13-0,20 кг, довжина - 27-33 см, крило самців - 23,7-25,3 см, самок - 24,0-26,5 см, розмах - 65-78 см.
Молоді кібчики зверху буро-сірі, знизу брудно-білі з бурими продовгуватими плямами. Ноги темно-жовті. На лиці чорна маска з продовгуватої темної плями довкола ока, обрамленого знизу білим ободом, який контрастує на затилку з буро-сірим фоном; лоб світлий, на горлі вузька біла смуга.
Автор створено
Канюк звичайний (Buteo buteo) — вид хижих птахів роду справжніх канюків. Канюк звичайний — птах середніх розмірів, довжина тіла якого складає 51-57 см, розмах крил 110—130 см. Самки, як правило, більші за самців. Забарвлення сильно варіює, від палевого до темно-бурого; птаха легко сплутати з близьким їй мохноногим канюком (Buteo lagopus) або набагато дальшим родичем звичайним осоїдом (Pernis apivorus), який копіює забарвлення канюка для захисту від яструба великого (Accipiter gentilis). Як правило, молоді особини забарвлені строкатіше. Голос у канюків звичайних гугнявий, нагадує нявкання кішки.
Детальніше: Канюк звичайний (Buteo buteo, сарыч, обыкновенный канюк)
