Підсоколик великий — невелика хижа птаха з сімейства соколиних, яка мешкає на обширній території Євразії та у Північній Африці. Надає перевагу світлим лісам в поєднанні з відкритими ландшафтами. На більшій частині ареалу перелітна птаха, зимує в Африці і тропічній Азії. Харчується комахами та дрібними птахами, яких ловить на льоту. Достатньо розповсюджений вид. Відноситься до ряду соколів (Falco).

Підсоколик великий — це невеликий витончений сокіл з довгими загостреними крилами і довгим клиноподібним хвостом. Довжина тіла 28-36 см, розмах крил 69-84 см, маса 130—340 г. Самки виглядають дещо більшими від самців. Забарвлення оперення в обох статей схоже. Верх аспідно-сірий без малюнку, з більш бурим відтінком у самок. Груди і черевце охристо-білуваті з численними темними довгуватими плямами. Більша частина голови темна, за винятком контрастних білих щік і горла. Від кутика дзьобу до горла опускаються чорні «вуса». Оперення верхньої частини ніг і підхвістя, яке називають «штанами», темно-руді. Крила і хвіст знизу світлі, з поперечними плямами. Райдужна оболонка темно-кара, ноги зеленуваті або блакитнуваті.

Підорлик малий - невеликий орел схожий на підорлика великого (Aquila clanga), але менший і світліший (хоча в польових умовах відрізнити практично неможливо). Оперення тіла однотонне, світло-буре або навіть руде. На надхвісті білувата пляма іноді відсутня. Хвіст дуже короткий і круглий.

Самки більші за самців, але однакового з ними забарвлення. Маса самців - 1,5-2,0 кг, самок - 1,7-3,0 кг, довжина - 59-67 см, крило самців - 45,0-50,0 см, самок - 47,0-53,0 см, розмах - 134-160 см.

Підорлик великий (лат. Aquila clanga) — птаха родини яструбових.

Довжина тіла 65-73 см, маса 1,6 — 3,2 кг. Статевий диморфізм не виражений, cамки більші за самців. Підорлик великий дещо більший і темніший (світла морфа зустрічається рідко) від свого найближчого родича — малого підорлика, однак в польових умовах ці два види відрізнити практично неможливо. Оперення дорослих птахів (від трьох років і старші) однотонне, темно-буре, потилиця і підхвістя забарвлені дещо світліше. Зрідка зустрічаються особини, в яких основний бурий колір замінений охристо-жовтуватим.

Осоїд - хижа птаха середніх розмірів, з маленькою і вузькою головою. Надбрівні дуги не виражені. Дзьоб невеликий, довкола нього шкіру покривають жорсткі заокруглені пір'їни. Очі яскраво-жовті. Забарвлення нижньої сторони тіла суттєво змінюється від дуже світлого, майже білого, з рідкими продовгуватими чорно-бурими плямами до бурого з поперечними білими смужками (у деяких особин перехідного забарвлення наявність бурих і білих тонів зрівноважена і їхній низ забарвлений у вигляді почергових бурих і білих смуг, при чому бурі смуги на грудях утворюють основний фон). Забарвлення спини і крил варіюють від світло-бурого до однотонного темно-бурого, при чому у птахів зі світлим забарвленням низу, як правило, світлі плями присутні і на забарвленні верху крил, а на верхній частині хвоста помітні смуги. У темнозабарвлених птахів голова однотонна зі спиною або злегка блакитного забарвлення, особливо в області передньої частини, у світло забарвлених птахів - світла з темними полями довкола очей і на потилиці, іноді повністю білувата. Хвіст відносно довгий і широкий. Видоспецифічне забарвлення хвоста: 3 чітких темних смуги, одна широка на вершині рульових і дві більш вузькі ближче до основи хвоста, при чому при виді зверху видно всі три смуги, а коли птаха в польоті при виді знизу третя смуга іноді частково прихована нижніми закриваючими хвоста. На крилі знизу крупні темні плями в більшості птахів утворюють декілька смуг вздовж крила.