Орел-карлик (Hieraaetus pennatus, орел-карлик)
Орел-карлик - невеликий орел, за розмірами близький до канюків (Buteo ssp.). Хвіст довгий і вузький, без смуг, світліший за решту низу. Лапи жовті. Дзьоб чорний. Очі світло-коричневі, у молодих орлів-карликів більш темні, аж до темно-бурих. Забарвлення буває двох типів: світлого і темного. У птахів світлої морфи низ світло-охристий, часто майже білий, з вузькими темними плямами. Верх тіла бурий. У птахів темної морфи забарвлення верху і низу тіла темно-буре, на голові часто помітний рудий або золотистий відтінок, як у справжніх орлів. Надхвістя охристе або світло-буре, контрастує із загальним забарвленням спини і хвоста у обох морф.
Самки більші за самців, однак забарвлення у обох статей однакове.
Маса - 0,5-1,3 кг, довжина - 45-53 см, крило самців - 34,2-37,8 см, самок - 37,4-42,5 см, розмах 100-132 см.
Політ орла-карлика швидкий, маневрений, нагадує політ яструба великого (Accipiter gentilis). Планує нечасто. При плануванні крила тримає прямо, в горизонтальній площині. Кінці крил при плануванні менше звужені, ніж у канюків і канюків степових , а ближчі до справжніх орлів (Aquila ssp.). В той же час крило дещо висунуте вперед при плануванні, а кисть злегка відведена назад, тобто утворюється лукоподібний згин, характерний для скопи (Pandion haliaetus), шуліки (Milvus migrans), степового орла (Aquila nipalensis).
Пухові пташенята орлів-карликів схожі на ровесників яструба великого або канюка.
Голос - пронизуючий клекіт, схожий на орлиний, але по такту ближчий до голосу яструба великого, і свистові звуки.
В Україні гніздиться головним чином у лiсостеповiй зоні, у степову заходить долинами річок i деякими байраками; у Криму буває під час весняних та осiннiх мiграцiй. Ареал охоплює Євразію (південна частина та помірний пояс), Північно-3ахідну та Екваторіальну Африку, Австралію. Зимує переважно в Африці та Iндiї.
Полюбляє ділянки старих широколистяних та мішаних лісів, що межують з відкритими просторами; рідше байрачні та заплавні ліси степової зони.
На жаль чисельність орла-карлика у середині 20 століття помітно зменшилася. В Україні гніздиться 450 - 500 пар. Рідкісний у західній та південній частинах України, на Поліссі; звичайний у долинах Дністра і Пд. Бугу, центральному та східному регіонах (у Луганській, Донецькій та Харківській областях гніздиться 120 - 130, у басейні середньої течії Дніпра - близько 50 пар).
Влаштовує гнізда в лісі, на деревах, але не дальше 500 м від галявини, звичайно в 20-150-ти метровій смузі від відкритого простору.
Гнізда розташовуються переважно на хвойних (при їхній наявності) деревах в розвилці стовбура чи на потужних бокових гілках в нижній частині і середині крони. Висота розташування гнізд коливається від 7 до 19 м, зазвичай складаючи 8-13 м.
За зовнішнім виглядом гніздо орла-карлика схоже на гніздо яструба великого. Розмір гнізда: діаметр 70-100см, висота 30-70 см, діаметр лотка 20-50 см, глибина лотка 5-10 см. Лоток гнізда практично завжди вистелений сухою травою і обложений зеленими гілками.
Доволі часто орли-карлики займають гнізда інших птахів, зокрема шуліки (Milvus migrans), канюка (Buteo buteo), яструба великого (Accipiter gentilis) чи підорликів (Aquila clanga & A. Pomarina), при цьому приводячи лоток гнізда у відповідність до власних вимог.
В кладці 1-3 яйця, як правило, 2 яйця. Забарвлення яєць біле, іноді з зеленуватим або жовтуватим відтінком, з охристими або бурими плямами. Рідко бувають яйця без пігментації.
Відстань між гніздами різних пар в густих гніздових угрупуваннях складає 1-4 км, в середньому 2 км, в менш насичених - 4-8 км.
