Боривітер звичайний (Falco tinnunculus, обыкновенная пустельга)
Довжина тіла до 40 см, крила — 229—275 мм. Оперення спини у самця іржасто-руде з темними плямами, у самки іржасте з темними поперечними смугами; оперення черева у обох статей вохристе з темними плямками; ноги жовті. Боривітер поширений, в Європі, Азії та Африці.
В Україні є перелітним птахом, хоча поодинокі екземпляри зимують на півдні України. Зселяє ліси (крім глухих масивів), лісостеп, парки, сади, городи, гори і пустелі. В Україні боривітер гніздиться всюди – на скалах, урвищах, на деревах (також і в дуплах), в людських будівлях, в норах на землі.
В природних умовах у боривітрів часто виникають труднощі з житлом. Як всі соколи власних гнізд вони не будують. Однак мова йде тільки про гнізда на деревах, оскільки в нішах, на обривах і будинках боривітри дещо гніздоподібне будують. Свої житлові проблеми боривітри вирішують або мирними засобами, знаходячи пусті гнізда, або ж терпеливо чекають їхнього звільнення після вильоту пташенят грачів, ворон чи сорок, чи агресивними діями, безжально розорюючи зайняті гнізда і виганяючи їхніх господарів. Особливо часто такі сутички виникають між боривітрами і сороками.
Незвичну поведінку боривітрів спостерігали в «Асканії-Нова». Дефіцит гнізд зумовив там жорстоку конкуренцію дрібних соколів з грачами. Як повідомляли місцеві зоологи, під час відстрілу грачів боривітри і кібчики не тікали в паніці, а... збирались на вистріли, начебто боячись спізнитися з вселенням у звільнені гнізда. В кладці звичайно 4—6 яєць. Яйця охристі з іржаво-бурими плямами. Висиджування, в якому беруть участь обоє батьків, триває 28 днів, а через місяць після вилуплення чи трішки пізніше пташенята стають на крило. Виводки боривітра звичайного не розпадаються до відльоту.
В здобичі боривітра переважають найпоширеніші сільськогосподарські шкідники: сірі полівки, миші, пацюки, молоді ховрахи та інші дрібні гризуни. Полює він безперестанку, за день добуваючи 12—15 полівок, а при великій кількості гризунів — до 28 звірків. В такі роки гнізда бувають буквально завалені гризунами, яких пташенята не встигають з'їдати. Оскільки за чисельністю боривітер лише трохи поступається канюку, а в лісостепу взагалі переважає його, роль цих хижаків в захисті врожаю від шкідників приблизно однаково велика. Вченими було встановлено, що кожна пара боривітрів надійно оберігає від ховрахів та інших гризунів 5—10 гектарів посівів. Полівки — здобич приваблива, але ненадійна. Сьогодні від них не відбитися, а через рік взагалі жодної знайти не можна. В багаті на гризунів роки вони складають до 60—90% раціону боривітрів; в періоди нестачі цієї основної здобичі соколи переключаються на інші корми. Серед них — землерийки, ящірки, злітки дрібних птахів (найчастіше молоді шпаки, горобці, жайворонки,), саранові, жуки і... дощові черв'яки. Не раз на оранці помічали боривітрів, які безстрашно підбирали черв'яків після плуга.
Заставали цих птахів і за заняттям зовсім для них непристойним— підбиранням харчових відходів після пікніків. Відомі випадки, коли соколи крали дрібну рибу з рибацьких човнів чи навіть ловили її самостійно біля поверхні води. В Швейцарії їх небезпідставно запідозрили в розоренні голубиних кладок. В Англії одиночний боривітер днів 20 годувався тільки слимаками.
Висока цінність боривітра для сільського господарства зумовлена ще однією його звичкою. На улюблену здобич нападає навіть ситий боривітер, ховаючи спійманих звірків. Ця звичка краще вивчена у американського боривітра: в спеціальних дослідах птахи завжди ловили всіх мишей і полівок, котрих до них пускали. Одного разу протягом години на виду у сидячого поблизу дороги американського боривітра з проїжджаючої мимо машини по черзі викинули 20 білих мишей. Всі до єдиної були ним негайно піймані, хоча з'їв він тільки одну, а 19 сховала в траві і на стовпах. Свої запаси соколи не забувають, перевіряючи їх вечером того ж дня, наступного ранку або, при невдалих полюваннях, в наступні 2—3 дні (наприклад, при дощах). Однак частина, а іноді і більшість схованих звірків залишається не знайденими, і боривітер знову береться за полювання, що помітно збільшує прес на популяції гризунів. Не гребують боривітри і розбійництвом: спостерігали як вони відбирали полівок у болотних сов.
На відміну від сапсанів чи підсоколиків великих боривітер бере здобич в основному з землі. Під час полювання висить в повітрі, часто тріпочучи крильми, і виглядає здобич. Помітивши мишу або велику комаху, боривітер стрімко падає донизу. За день дорослий боривітер звичайний з'їдає близько десяти гризунів. Дрібні ссавці (в основному гризуни), дрібні птахи, ящірки і комахи – основа корму цього сокола.
Гострота зору боривітра звичайного вища за людську в 2,6 рази. Людина з таким зором могла б розгледіти всю таблицю для перевірки зору з відстані 90 метрів.
Вік найстарших особин на волі, визначений по кільцюванню птахів, складає 16 років. Однак ймовірність того, що молоді птахи переживуть відмітку в один рік, невелика і складає всього близько 50%. Висока смертність птахів відмічається в січні і в лютому, в цей період представники виду гинуть через відсутність корму.
Якщо до боривітра відносяться обережно, він швидко звикає до людини і охоче селиться в садах, парках, на міських будовах. В багатьох європейських містах боривітри — звичайні жителі парків, садів, бульварів. Тим більше, що вже багато років при будівництві будівель в сільській місцевості для соколів передбачають особливі схованки — ніші, де птахи без перешкод висиджують яйця і вирощують пташенят. Густота їхньої популяції в лондонському Річмонд-парку — одна з найвищих в Англії. Зустрічаються боривітри і в наших містах, по окраїнах або у великих парках, але рідко.
В Західній Європі боривітри звичайні стали майже домашніми птахами на багатьох фермах. Тим більше, що вже багато років при будівництві будівель в сільській місцевості для соколів передбачають особливі схованки — ніші, де птахи без перешкод висиджують яйця і вирощують пташенят.
В містах гнізда цих птахів виявляли в найрізноманітніших місцях: на балконах і під карнизами, в нішах і трубах, на церквах і баштах.
Дорослі боривітри вміють дотепно позбавлятися від паразитів, купаючись... в мурашнику. Одного раз спостерігали як боривітер делікатно брав мурашок дзьобом і запускав їх в оперення.
