Баклан великий (Phalacrocorax carbo, большой баклан)
Середовище існування
Баклани належать до дуже давньої родини пернатих, майже не змінились за 40 млн років. Їх древніми предками були водоплавні птахи, не здатні літати. У штаті Нью-Джерсі (США) знайдені найстаріші скам’янілі рештки баклана, вік яких оцінюється в 50 млн років. Баклан поширений по всій земній кулі, за винятком Південної Америки та Антарктиди. В Україні гніздиться на Дунаї, Дніпрі, на морському узбережжі, а також у окремих регіонах заходу країни; під час міграцій трапляється на більшій частині суходолу; зимує біля морського узбережжя, в пониззях Дніпра та Дунаю. Все життя бакланів тісно пов’язане з водним середовищем – морським чи прісним. Оселяються вони, як правило, понад берегами морів, океанів, великих річок та озер. Види, що гніздяться в краях з прохолодним кліматом, відлітають зимувати на південь, а мешканці теплих широт живуть осіло. Здійснюючи сезонні міграції, баклани летять характерним ключем, при чому в польоті вожака регулярно змінюють інші члени зграї. Протяжність таких перельотів іноді складає до 2000 км.