Пісочник великий (Charadrius hiaticula, галстучник, или зуек-галстучник)
Середовище існування/Опис
Для гніздування пісочники вибирають піщані мілини і дюни. Іноді птахи гніздуються у щебенистій тундрі. Самець викопує гніздові ямки і пропонує самці вибрати найкращу.
Пісочник - це маленька пташка з красиво забарвленим пір'ям. Він видає досить мелодійні звуки. Пісочник трохи більше малого зуйка, а голос у нього пронизливіший. По узбережжю він бігає так швидко, що здалека нагадує мя'чик, який котиться.
Вид –/Рід — Charadrius hiaticula
Родина – Сивкові
Ряд – Сивкоподібні
Довжина: 18-20 см
Довжина крила: 12-14см
Маса: 55-75 г
Звички: суспільні птахи, живуть зграями
Їжа: черв'яки, ракоподібні, комахи і рослини
Звуки: сумний свист; крик „тійп"; під час токування різке „дре-дре"
Пісочники поширені по всій тундровій зоні Євразії і Північної Америки. Крім того, вони зустрічаються на узбережжі Південної Англії, Німеччини, Західної Франції і в Прибалтиці. Зиму деякі популяції цих птахів проводять на берегах Тунісу або навіть у Сенегалі. Відомі перелітні популяції, які відлітають на зимування навіть у Капську провінцію, на південь Африки.
На європейському узбережжі Атлантики пісочники тримаються круглий рік, а взимку їх чисельність поповнюється за рахунок особин, які прилітають сюди з тундрової зони. Пісочники зазвичай вибирають для гніздування вкриті піском або щебенем узбережжя, що поросли негустою рослинністю. Густі зарості заважали би птахам шукати корм. Крім того, берег має бути безлюдним, щоб люди не турбували птахів, що гніздуються, і не знищували їхні кладки. Пісочники мають цікаву особливість - якщо кладка гине, вони відкладають нову, і так може бути до п'яти разів.
Живлення
Пісочники - птахи, які споживають переважно тваринну їжу. Вони харчуються дрібними безхребетними, яких знаходять на піщаних або болотистих ділянках морського побережжя. Рідше птахи поїдають різні частини рослин. Часто вздовж берегів бігають невеликі зграйки пісочників і збирають молюсків, черв'яків та дрібних ракоподібних. Птахи, швидко топаючи ногами і створюючи враження, ніби падає дощ, виганяють здобич з піску. Під час пошуків корму пісочники бігають швидкими кроками, і, побачивши здобич, зупиняються з підведеною головою, а потім скльовують її, швидко опускаючи голову і передню частину тіла. Під час пошуку і збирання корму пісочник керується зором. Завдяки великим очам він добре бачить і вдень, і вночі.
Розмноження
Статеве дозрівання: з 1 року
Період гніздування: квітень - кінець серпня
Несіння: 1-2 за сезон
Кількість яєць: 4
Висиджування: 23-25 днів
Пташенята стають на крило: у 24 дні
Пісочники з'являються у місцях гніздування у період з кінця березня по початок квітня. Шляхом кільцювання птахів було встановлено, що щорічно пісочники повертаються на свої старі місця гніздування. У цей час птахи розбиваються на пари. Самці стараються привернути до себе увагу тим, що риються в піску або гальці, іноді вони кидають собі на груди декілька камінців. Самці вклоняються або, навпаки, випростовуються, щоб показати чорний візерунок на голові і грудях. Потім вони літають навколо обраної самки і голосно посвистують. Ще згодом обидва партнери бігають на деякій відстані одне від одного. Наступна частина підготовки до гніздування - це викопування самцем декількох маленьких ямок. Потім він пропонує самці вибрати найкращу з них, де й облаштовується гніздо. Самка вистилає лоток шматочками мушель, травою або скіпочками.
Яйця з одного боку загострені, гострими кінцями повернені всередину гнізда, утворюючи формою квітку з чотирма пелюстками. Партнери поперемінно насиджують кладку протягом 23-25 днів. Пташенята виходять з гнізда відразу ж після того, як у них обсохне пух.
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІСОЧНИКА
Шлюбний наряд: характеризується однотонною, сіруватою спиною, широкою чорною смужкою на очах і лобі, чорною смугою на грудях, яка вгорі звужується і утворює кільце навколо шиї. Нижній бік тіла білий, ноги - жовтувато-оранжеві. У польоті видно білі смужки на крилах.
Зимовий наряд: тьмяніший, ніж шлюбний; шия, щоки і тім'я темніші, білий візерунок на голові набуває бежевого забарвлення.
Дзьоб: влітку оранжевий з чорним кінчиком (двобарвний), взимку весь чорний. Короткий, злегка загострений дзьоб ідеально пристосований для збору дрібних безхребетних.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПІСОЧНИКОМ
На європейському побережжі пісочник з'являється найчастіше в березні і відлітає вже наприкінці літа або ж на початку осені. Характерною ознакою цього птаха є біла смуга на крилах, якої немає в малого зуйка (у малого зуйка білий колір має стовбур першорядного махового пера). Пісочник темніший, ніж морський зуйок, а на грудях у нього знаходиться чорна смужка. У морського зуйка тім'я гірчично-коричневого кольору, а ноги - чорні. Зуйок під час польоту кричить „п'я", а пісочник - „тійп".
ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
Пташенята пісочника на шиї мають широку білу смугу з вузькою чорною облямівкою зверху. Після застережливого крику дорослого птаха малюки притискаються до землі і опускають голову, в цьому разі візерунок абсолютно не помітний. У такому положенні пташенята нерухомо чекають, поки мине небезпека. Після цього батьки подають їм сигнал, що означає, що можна покинути укриття.
Одна з рис, що відрізняють пісочника від малого зуйка - це кільця навколо очей. У пісочника вони ясно-жовті, практично непомітні, а у малого зуйка - дуже яскраві.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Пісочник гніздується на півночі Європи, Азії і Канади, а також на берегах Гренландії. Багато популяцій зимують далеко на півдні Африки. На побережжі Західної і Центральної Європи птахи мешкають цілий рік. Один з 5-ти видів роду у фауні України, політипний вид. В Україні гніздовий, перелітний птах, зустрічаються два підвиди.
Охорона
Деінде чисельність популяцій пісочників росте, проте розвиток туризму позбавляє птахів їх місць гніздування, тому дедалі частіше ці птахи гніздуються в заповідниках.