Середовище існування

Поширений на Скандинавії, в Шотландії, північних регіонах Іспанії, в Сибіру аж до Байкалу та Лєни, а також місцями в лісах Центральної Європи. Для повного щастя глухар потребує досить різноманітних просторів. Оскільки живе він осіло, його домашня територія має бути дуже зручною. Найчастіше за все птах селиться у мішаних лісах зі старим деревостаном та хвойним підростом. На території обов’язково повинні бути ділянки із заростями густої трави для облаштування гнізда, невеликий «басейн» відкритого піску для «купання», а також великі зарості лісових ягід, особливо чорниці, яку глухар просто обожнює. По сусідству бажана наявність кількох мурашників та старих сосен або смерічок. На території України глушець поширений у Карпатах, до верхньої межі хвойного лісу, а взимку опускаються до нижчих висот.

Середовище існування

В місцях гніздувань в лісовій смузі оселяється в розріджених лісах, вирубках з високими деревами та підліском, в якому і облаштовує свої гнізда. Зазвичай, обирає місця з деревами не нижчими за 5 м, і нижнім ярусом з високої трави на зразок папороті чи кропиви. На відміну від інших представників своєї родини, зазвичай оселяється поблизу водойм. Вівчарик-ковалик є перелітним, осілим і кочовим видом на території Євразії, островах східної частини Атлантики та в Північній Африці. Основний європейський ареал не заходить південніше 40° південної широти. Зимує на півдні ареалу, аж до Центральної Африки.

Середовище існування

Зозуля населяє всю Європу, великі регіони Азії, невеликі ділянки на півночі Африки. Як і всі перелітні птахи, вона відлітає зимувати до Південно-Східної Африки або Південно-Східної Азії, а в рідному краї селиться на луках, полях, серед пагорбів і по краях густо зарослих очеретом боліт. В Україні мешкає повсюдно. В горах Європи зозулі зустрічаються на висоті до 2500 м, а в Азії – до 4000 м над рівнем моря. В місцях зимівлі вони вибирають місцевість, що схожа на їх батьківщину, рішуче уникаючи пустель, густих лісів, відкритої до вітрів тундри і регіонів щільної міської забудови.

Середовище існування

Сіра ворона – одна із багатьох пернатих, що пристосувалася до життя у великих містах. Широко розповсюджена в Європі, Азії і Єгипті (Африка). Ареал її проживання простягається із заходу на схід від Данії, Східної Німеччини, Чехії та Австрії аж до Японії. Сірі ворони водяться також в Ірландії, Шотландії, на Скандинавському півострові, а також на південь від Альп. Типове воронове середовище – це, головним чином, відкрита сільська місцевість, узлісся та міські парки, міста та приміські зони. Сіра ворона звичайна на всій території України.

Середовище існування

В Україні можна зустріти повсюдно. У Північні Америці він зустрічається від Аляски до південних кордонів Мексики. Крук населяє Північну Африку та майже всю Європу, за винятком рівнин Франції та деяких регіонів центральної частини континенту. Повсюдно він оселяється на морських узбережжях, в безлісих пустелях та горах, але найчастіше за все гніздиться у старих лісах. Харчується цей птах на відкритій місцевості, не гидуючи відходами міських звалищ. У більшості паркових масивів нерідко зустрічаються пари цих розумних та гарних створінь.

Середовище існування

Омелюх гніздиться у Північній Європі, Азії та Америці. На території Євразії ареал цього птаха простягається від Фінляндії до Камчатки, а в Америці охоплює Аляску, північно-західні штати США, а також центральні та західні провінції Канади. В Україну прилітає зимувати. Гнізда омелюхів зазвичай розташовані в тайзі або тундрі, найчастіше всього з хвойним або мішаним деревостаном та густим підліском. Омелюхи селяться як в глибині лісів, так і на узліссі, по краях галявин або вологих торфовищ. Зимують в регіонах, що розташовані південніше місць гніздівлі, нерідко з’являючись у міських парках і садах. Головна умова безпечної зимівлі – відкрита місцевість, що поросла деревами та ягідними чагарниками. У період весняних кочівель омелюхів можна побачити на сонячних лісових узліссях. Живуть вони тільки на горбистих рівнинах або низовинах і ніколи не піднімаються в гори.

Сойка за своєю красою не поступається багатьом екзотичним видам. ЇЇ оперення пухнасте і м’яке. На голові пір'я видовжене, і якщо птах збуджений, вони перетворюються в чубчик.

Крила, хвіст і "вуса", що йдуть від піддзьобка - чорні. Надхвістя і пляма на крилі - білі, на плечах велика блакитна з вузькими чорними смужками пляма. Вона дуже прикрашає птицю. Решту оперення рудувато-сіре. У європейських птахів голова білувата з поздовжніми чорними плямами, у сибірських і далекосхідних птахів - яскраво-руда, а у кримських і кавказьких - чорна.

Чорна синиця — мала рухлива пташка із сімейства синицевих, широко розповсюджена в зоні лісів східної півкулі. Пташка житель переважно хвойного лісу, але в не гніздовий період її можна зустріти в садах та парках, часто біля годівниць. Населені пункти оминає. Як правило веде осілий чи кочовий спосіб життя, в холодні роки спускається з гір в долини або переміщується на південь з північних і східних частин ареалу. Розмножується в березні-липні. Живиться комахами і насінням хвойних порід дерев.

Синиця чубата — невеликий співочий птах сімейства синицевих, розповсюджений на більшій частині Європи. В північних і середніх широтах звичайна в хвойних, рідше в мішаних лісах. На південному-заході Європи, частково на Піренейському півострові і Франції селиться в широколистих лісах з густим підліском. Більше інших видів синиць схильна до осілого способу життя, інколи здійснюючи кочування в зимовий період. Живиться зазвичай малими безхребетними та їхніми личинками, а також насінням та плодами деяких рослин під час не гніздового періоду.