Середовище існування/Опис

Маса тіла: 25-29 г, довжина тіла: близько: 17 см.

Дорослий самець у шлюбному вбранні зверху рудувато-бурий, із чорною строкатістю; лоб і тім' я білі, окреслені чорно-бурими смугами; горло і боки голови каштанові, на щоках білі плями; спереду і на боках шиї біла смуга; поперек і надхвістя руді; воло рудувате; боки тулуба білуваті, з рудою строкатістю; груди і черево білуваті; махові пера сірувато-бурі; хвіст темно-бурий, на двох крайніх парах стернових пер біла барва; дзьоб сірий; ноги бурі; у позашлюбному оперенні самець має бурий відтінок на верхній частині голови і щоках; горло буре, окреслене білуватою смугою. В дорослої самки в шлюбному оперенні лоб і тім' я білі, з темними рисками; білі плями на щоках із кремовим відтінком; горло білувате, окреслене по боках темними рисками; воло рудувате; решта низу білувата, з темними рисками на боках тулуба; в позашлюбному оперенні голова бурувата, з темними плямами на щоках і покривних перах вух. Молодий птах схожий на самку в позашлюбному оперенні.

Середовище існування/Опис

Завбільшки з шпака. Легко визначається в природі по великій голові, масивному товстому дзьобові та і своєрідному забарвленню: верх голови і спина коричневі, шия сіра, низ тіла бурувато-рожевий, на горлі добре помітна чорна пляма, а на чорних крилах і хвості — білі плями (особливо добре вони виділяються в польоті). У самки забарвлення не таке яскраве, все оперення з сірувато-зеленим відтінком. Маса тіла 48—62 г, довжина тіла близько 18 см.

Середовище існування/Опис

Досягає величини від 14 до 16 см. Дзьоб пристосований для розколювання шишок модрин. Яскраво виражений статевий диморфізм: оперення у самок жовтого кольору, а у самців малиново-червоне або цегляно-червоне. Крила пофарбовані в чорний колір. У більш зрілих птахів на крилах також є дві білі смужки, які дали цьому виду його ім'я. При шлюбних демонстраціях самці видають протяжні високі свисти, які звучать як «софі-і-і-і-і-і ...»

Середовище існування/Опис

Птах розміром зі шпака, з товстим, коротким, трохи гачкуватим дзьобом і порівняно довгим вирізаним хвостом. У самців голова, спина і груди малинові, черевце сіре, крила і хвіст темно-бурі, на плечі вузькі білі смужки. У самок і молодих птахів малиновий колір замінений брудно-жовтим. Годується звичайно на деревах. Пісня — красиві звучні трелі, крик — дзвінке «пьюю-ліі». Прилітає смеречник в кінці березня, а з квітня чуються вигуки птахів, що побились («рє-рє-рє»). До того ж вони в холодному повітрі підсилюють шум. Великі, не менше шпака, товстодзьобі птиці копошаться на ялівцевих вершинах, зриваючи чорні ягоди. Старі самці красиво виділяються своїм майже суцільним малиново-червоним забарвленням. Самки і молоді (одно-дворічні) самці рожево-жовті, з більш помітними плямами. У крилах миготять білі облямівки пір'я. З усіх боків чується тиха перекличка: «кі-кі-кі», дещо схожа на снігурову.

Середовище існування/Опис

Довжина тіла — 16-18 см, розмах крил — 27-31 см, вага — 53 г

Самець майже цілком червоний; задня частина черева і підхвістя сіруваті; на бурих покривних перах крил червоний відтінок; махові і стернові пера бурі; дзьоб масивний, бурий, кінці щелеп схрещені; ноги бурі. Самка сірувато-зелена, на спині помітна темна строкатість; поперек і надхвістя жовтувато-зелені. Молодий птах сірувато-білий з густою темною строкатістю. Від ялинового шишкаря відрізняється масивнішим дзьобом і дещо більшими розмірами.

Середовище існування/Опис

Завбільшки з горобця. Самець малиново-рожевий з бурою спиною і крилами. На крилі біла смуга. Самка і молоді птахи червонувато-сірі з білим черевцем та червоним надхвістям.

Сибірська чечевиця — відрізняється від звичайної чечевиці довшим хвостом, малиново-рожевим забарвленням (у самців) і пістрявістю на спині. Самки також мають червонуватий відтінок.

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 15-20 г, довжина тіла: близько 13 см.

У дорослого самця в шлюбному вбранні голова сіра; лоб i боки вола червоні; спина i покривні пера крил рудувато-бурі; надхвістя білувате; низ білуватий, боки тулуба рудуваті; підхвістя біле; махові й стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; дзьоб темно-сірий; ноги бурі; у позашлюбному оперенні голова цілком сірувато-бура, з темними рисками на лобі й тім’і; воло рудувате, з темними цятками. Доросла самка схожа на позашлюбного самця. Молодий птах подібний до дорослої самки.

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 10-14 г, довжина тіла: близько 12 см.

У дорослого самця лоб, тім’я, вуздечка i підборіддя чорні; потилиця i спина зеленкувато-оливкові, з темною строкатістю; боки голови, крім покривних пер вух, горло, воло, груди i поперек жовті; боки тулуба i черево білі, на боках темні риски; зверху на чорних перах крил жовті смуги; центральні стернові пера темно-бурі, інші – жовті, з темно-бурою верхівкою; дзьоб сірувато-бурий, загострений; ноги бурі. Доросла самка тьмяніша; лоб i тім’я оливкові, з темними рисками; вуздечка i підборіддя буруваті; горло, воло i груди білуваті. Молодий птах схожий на дорослу самку.

Середовище існування/Опис

Щедрик, в'юрок канарковий (Serinus serinus) — дрібний птах ряду горобцеподібних. Масою тіла не більше 15 г. Гніздиться окремими парами, оселяється у парках і скверах, особливо там, де є хвойні дерева, хоча це не обов'язкова умова його присутності. На окремих ділянках тримається розрідженими групками з кількох пар.