Коноплянка (Acanthis cannabina, коноплянка)

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 15-20 г, довжина тіла: близько 13 см.

У дорослого самця в шлюбному вбранні голова сіра; лоб i боки вола червоні; спина i покривні пера крил рудувато-бурі; надхвістя білувате; низ білуватий, боки тулуба рудуваті; підхвістя біле; махові й стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; дзьоб темно-сірий; ноги бурі; у позашлюбному оперенні голова цілком сірувато-бура, з темними рисками на лобі й тім’і; воло рудувате, з темними цятками. Доросла самка схожа на позашлюбного самця. Молодий птах подібний до дорослої самки.

Середовище існування: узлісся, рідколісся, чагарники, лісосмуги, сади, населені пункти. Полюбляє сидіти на дротах електромереж. Співає як сидячи на високому місці, так i в польоті. Взимку тримається зграями, часто з іншими в’юрковими птахами.

3вуки: пісня мелодійна, зі свистом i трелями; поклик – коротке "чюк-чюк".

Відмінності від схожих видів: від гірської чечітки відрізняється сірим горлом, білуватим надхвістям, а взимку – також сірим дзьобом; від звичайної і білої чечіток – відсутністю чорної плями на підборідді.

У весняному оперенні самця тім'я, чоло й груди яскравого кармінового кольору, верхня сторона тіла бурувата, черевце й боки білі. Самка за забарвленням схожа на самця, але в оперенні у неї відсутній червоний колір. Мешканець культурного ландшафту. Населяють сади, живоплоти, захисні деревні й чагарникові насадження, чагарникові поростили по лугах і узліссях лісів. Перелітний птах, лише на півдні ареалу веде осілий або кочуючий спосіб життя. Навесні прилітають рано, у березні — першій половині квітня, і незабаром приступають до гніздування. Пісня складна й мелодійна, складається з різноманітних, головним чином дзюркотливих, трелей, щебетань, свистів, трісків, що ідуть один за одним без визначеного порядку, уривками по кілька секунд. Самець співає, сидячи на вершинах кущів або на деревах, на проводах, на огорожі тощо. При цьому самець піднімає чубчик на голові й повертається зі сторони убік. Часом він злітає з піснею високо в повітря й, зробивши два-три кола, ширяє назад. Цікаво, що самки ніколи не співають поодинці, обов'язково на невеликій відстані розспівують декілька птахів. Сезон співу — від прильоту до відльоту, найактивніше — у передгніздовий та гніздовий час. Осінній відліт відбувається наприкінці вересня — у жовтні.

У природі живуть до 9 років. У неволі при гарному догляді живуть довше.

Живлення

Харчуються насінням реп'яха, лопуха, кінського щавлю, чемериці й інших трав'янистих рослин. Меншою мірою вони поїдають різноманітних комах. Пташенят вигодовують комахами й лущеним насінням.

Розмноження

Гнізда влаштовують зазвичай на низьких ялинах, у густих чагарниках і в живоплотах на висоті від 1 до 3 м. Гніздо будує тільки самка. Воно чашоподібне, невелике, але зроблене досить доброякісно, в основному із трави, а також корінців, волокон лубу, з домішкою мохів, лишайників, павутини. У лотку також тонка трава, волокна лубу, вовна, буває пір'я.

У першій половині травня в гніздах з'являються яйця. У кладці 3—7, частіше 5 блідих, зеленувато-блакитних яєць, покритих коричнюватими цяточками, густішими на тупому кінці. Насиджує тільки самиця протягом 13—14 днів. Пташенята покриті досить густим і довгим темно-сірим пухом. Вони знаходяться у гнізді 13—15 днів. Вигодовують їх обоє батьків. Корм носять у зобі більшими порціями, прилітають рідко, 2-4 рази за годину. Виліт молодих відбувається в червні. Пташенят, що злетіли із гнізда, продовжує підгодовувати головним чином самець. Самка ж відразу після вильоту пташенят залишає їх і приступає до виготовлення нового гнізда для другої кладки. Пташенята другого виводка вилітають із гнізда приблизно наприкінці липня. Виводки поєднуються в зграйки, які кочують перший час поблизу місць гніздування.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Живе в Європі, Північно-західній Африці, Малій, Передній та Середній Азії. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий. Трапляється на всій території.

fShare

Tweet

Whatsapp