Сипуха (Tyto alba, обыкновенная сипуха)
Сипуха звичайна (лат. Tyto alba) — хижа птаха родини сипухових. Найбільш розповсюджений в світі вид з роду сипух.
За розміром схожа на галку, її довжина складає 33-39 см, розмах крил 80-95 см. Маса птахів коливається в широких межах від 187 до 700 г, і в багатьох випадках вона не є географічною характеристикою, а залежить від кожної конкретної особи. Однак в цілому острівні птахи дрібніші.
Сова середнього розміру зі стрункою тілобудовою і довгими ногами. Оперення дуже м'яке, пушисте. Верхня частина тіла зазвичай вохристо-руда, з поперечними сірими плямами і численними дрібними темними смугами і крапками. Забарвлення нижньої частини тіла відрізняється в залежності від району проживання — наприклад, в Західній і Південній Європі, на Західних Канарських островах, в Північній Африці і на Ближньому Сході воно біле; в решті Європи, на Східних Канарських островах і на острові Мадейра жовто-помаранчеве. Як правило, на нижній частині тіла розкидані рідкі темні плямки. Хвіст короткий. Лицевий віночок має форму серця (характерний признак всіх сипухових), звичайно білий з вохристою обвідочкою, з невеликими ділянками рудих перів під очима. Райдужна оболонка темно-бура. Вуха розташовані не симетрично — одне з них знаходиться в області лобу, а друге — на рівні ніздрів. Така будова слухового апарату допомагає птахам чудово чути звуки під різними кутами. Дзьоб світлий, жовтувато-білий. Ноги повністю покриті пір'ям.
Самці і самки зовні мало відрізняються один від одного — самки, як правило, виглядають злегка темнішими за самців.
Молоді птахи від дорослих або не відрізняються, або виглядають більш строкатими.
Найчастіше сипухи видають різні звуки в період розмноження — в цей час вони хрипко або верескливо кричать. Поза сезоном розмноження птахи зазвичай мовчазні. Крім голосових звуків, сипухи іноді клацають дзьобом, язиком або демонстративно хлопають крильми.
В Україні сипуха зареєстрована на гніздуванні в західних i центральних, областях, а також у північній частині Одеської області; у негнiздовий період під час кочівель може з'являтися у східних (Харківська) i південних (Херсонська) областях. Ареал охоплює Європу (крім Північно-Східної), Південну Азію, Північну та Південну Америку, Африку, Австралію.
Полюбляє гніздитися в населених пунктах у кам`яних і дерев`яних будівлях (зокрема, церквах), які залишили або мало відвідують люди, а також у дуплах старих дерев. У Карпатах піднімається в гори долинами річок до висоти 300 - 400 м над рівнем моря.
У західній частині гніздового ареалу чисельність повсюдно низька, вона і далі знижується; у східній частині - вид знаходиться під загрозою зникнення, в більшості місць вже не гніздиться.
Гніздяться сипухи одиночними парами або невеликими групами, іноді недалеко від других сов, таких як сова сіра. Гнізда як такого не будують, але місце, в якому гніздяться птахи, повинно бути закритим і темним. Це може бути дупло дерева, заглиблення в старому пні, нора на урвищі, стріха чи інші людські будови з належними умовами. Також можуть займати минулорічні гнізда інших птахів — наприклад скопи чи ін. Зазвичай гніздо розташовується на висоті 2-20 м над землею.
В кладці 2-14 (звичайно 4-7) білих або кремових яєць. Період інкубації складає 29-34 дні; висиджує лише самка, а самець приносить їй їжу.
Сипухи — як правило, активні в темну пору доби. Вони ведуть одиночний спосіб життя, однак в місцях скупчення дичини можуть зустрічатися і невеликими групами. Сплять вдень, на одинці або разом з іншими птахами. Зір у сипух дуже добре розвинений як в темноті, так і при денному світлі.
Основу раціону сипух складають різноманітні мишоподібні гризуни — полівки, пацюки, хом'яки, піщанки і т. п. При необхідності ловить летючих мишей, рептилій, жаб і безхребетних.
Заходи з охорони даного виду не здійснювалися. Однак для збільшення популяції потрібно виявити і взяти під охорону місця гніздування сипухи та з`ясувати її чисельність.
