Середовище існування/Опис

Завбільшки з шпака. Легко визначається в природі по великій голові, масивному товстому дзьобові та і своєрідному забарвленню: верх голови і спина коричневі, шия сіра, низ тіла бурувато-рожевий, на горлі добре помітна чорна пляма, а на чорних крилах і хвості — білі плями (особливо добре вони виділяються в польоті). У самки забарвлення не таке яскраве, все оперення з сірувато-зеленим відтінком. Маса тіла 48—62 г, довжина тіла близько 18 см.

Середовище існування/Опис

Досягає величини від 14 до 16 см. Дзьоб пристосований для розколювання шишок модрин. Яскраво виражений статевий диморфізм: оперення у самок жовтого кольору, а у самців малиново-червоне або цегляно-червоне. Крила пофарбовані в чорний колір. У більш зрілих птахів на крилах також є дві білі смужки, які дали цьому виду його ім'я. При шлюбних демонстраціях самці видають протяжні високі свисти, які звучать як «софі-і-і-і-і-і ...»

Середовище існування/Опис

Птах розміром зі шпака, з товстим, коротким, трохи гачкуватим дзьобом і порівняно довгим вирізаним хвостом. У самців голова, спина і груди малинові, черевце сіре, крила і хвіст темно-бурі, на плечі вузькі білі смужки. У самок і молодих птахів малиновий колір замінений брудно-жовтим. Годується звичайно на деревах. Пісня — красиві звучні трелі, крик — дзвінке «пьюю-ліі». Прилітає смеречник в кінці березня, а з квітня чуються вигуки птахів, що побились («рє-рє-рє»). До того ж вони в холодному повітрі підсилюють шум. Великі, не менше шпака, товстодзьобі птиці копошаться на ялівцевих вершинах, зриваючи чорні ягоди. Старі самці красиво виділяються своїм майже суцільним малиново-червоним забарвленням. Самки і молоді (одно-дворічні) самці рожево-жовті, з більш помітними плямами. У крилах миготять білі облямівки пір'я. З усіх боків чується тиха перекличка: «кі-кі-кі», дещо схожа на снігурову.

Середовище існування/Опис

Довжина тіла — 16-18 см, розмах крил — 27-31 см, вага — 53 г

Самець майже цілком червоний; задня частина черева і підхвістя сіруваті; на бурих покривних перах крил червоний відтінок; махові і стернові пера бурі; дзьоб масивний, бурий, кінці щелеп схрещені; ноги бурі. Самка сірувато-зелена, на спині помітна темна строкатість; поперек і надхвістя жовтувато-зелені. Молодий птах сірувато-білий з густою темною строкатістю. Від ялинового шишкаря відрізняється масивнішим дзьобом і дещо більшими розмірами.