Вівчарик світлочеревий (Phylloscopus bonelli, светлобрюхая пеночка)
Середовище існування/Опис
Маса тіла: 7-9 г, довжина тіла: близько 11 см. Оперення верху сірувато-оливкове; над оком білувата "брова"; поперек і надхвістя зеленкувато-жовті; низ білий; махові й стернові пера бурі; дзьоб бурий; ноги темно-бурі.
Вид –/Рід — Phylloscopus bonelli
Родина – Кропив'янкові
Ряд – Горобцеподібні
Середовище існування: листяні ліси, зокрема в гірських районах. Тримається серед рослинності. 3вуки: пісня — коротка дзвінка трель, поклик — свистове "тюі-тюі".
Відмінності від схожих видів: від інших вівчариків відрізняється контрастом між зеленкувато-жовтими попереком і надхвістям і сірувато-оливковою спиною, а також голосом.
Живлення
Харчується павуками, безхребетними, комахами та їх личинками.
Розмноження
Статева зрілість настає через один рік. Період гніздування триває з травня по липень. Гніздо, звите з стеблинок, листя і трави, сховане в траві на землі. Самка відкладає від 4-х до 6-и білих яєць з коричневими цятками. Самка висиджує яйця від 13 до 14 днів. Молоді птахи перебувають у гнізді від 11 до 13 днів.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Область розповсюдження простягається від західної частини Середземного моря до півночі Франції і південного заходу Центральної Європи. Північна межа поширення проходить через північ Франції, південь Бельгії, південь Німеччини та Австрії. На зимівлю вид мігрує в Африку на південь від Сахари. В Україні рідкісний залітний. Трапляється на заході та півдні країни.