Кропив'янка червоновола (Sylvia cantillans, субальпийская славка, или рыжегрудая славка)

Середовище існування/Опис

Кропив'янка червоновола довжиною від 12 до 13 см. Верхня частина тіла сірувата, нижня частина тіла світла. У оперенні присутня біла смуга «бороди». Покривні пера крил мають світлі кромки. Райдужна оболонка темна, ноги пісочно-бежеві. Дзьоб бежевий, кінчик і наддзьобок темні.

Вид –/Рід — Sylvia cantillans
Родина – Кропив'янкові
Ряд – Горобцеподібні

У самців голова і спина сірі. Виділяються яскраво-червоне очне кільце, а також горло і груди від інтенсивного коричневого до цегляного кольору.

У самок значно більш бліда світло-сіра голова і спина сіро-оливкового кольору. Навколоочне кільце білясте, горло і бічні сторони мають рожевий відблиск, нижня частина тіла біла.

Оперення верхньої частини тіла молодих птахів коричнево-оливкового кольору, нижня частина тіла біла.

Кропив'янка червоновола живе в лісах, порослих кам'яним, корковим і пухнастим дубами. В культурному ландшафті вона зустрічається рідко.

Живлення

Харчування складається, перш за все, з комах, влітку і восени також з плодів.

Розмноження

Гніздо влаштовує в низькому чагарнику, рідко на висоті вище 1 м. Воно будується з стеблинок і кори розмарину або ялівцю. Зовнішні сторони прикрашаються павутиною. Усередині гніздо набивається шерстю тварин і пухом рослин. У кладці від 3-х до 4-х зеленуватих в цяточку яєць, довжиною 16,5, шириною 12,9 мм, вагою 1,42 г. Обидва партнери (більшу частину часу — самка) висиджують кладку від 11 до 13 днів. Пташенята з'являються голими. Їх глотка червоного кольору з жовтуватим краєм. Обоє батьків беруть участь у вигодовуванні. Самка захищає пташенят, розправивши крила від дощу і сонячного світла. Виводковий період триває від 11 до 12 днів. Якщо самка починає друге гніздування, то самець бере турботу про перший виводок на себе. Період гніздування триває з середини квітня до початку червня.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Кропив'янка червоновола поширена по всьому Середземномор'ю. Вона мешкає на всьому Іберійському півострові, за винятком західного і північного узбережжя, через південь Франції до південної Італії та Сицилії, в Північній Італії до Тоскани і на середземноморських островах. Далі від південної Словенії по балканському узбережжі Середземного моря, Болгарії, Греції до заходу Малої Азії. В Україні рідкісний залітний вид Північно-Західного Причорномор'я.