Мартин сріблястий (Larus argentatus, серебристая чайка)

Середовище існування/Опис

Сріблястий мартин — це найчисленніший вид мартинів на морському побережжі Європи. На внутрішніх водоймищах птахи гніздуються нечасто. Вони будують гнізда на скелястих обривах і в піщаних дюнах.

Відомо 11 підвидів. Деякі фахівці з 11 підвидів виділяють 3 окремих види — це сріблястий, сріблястий південний, сріблястий африкансько-австралійський.

Сріблястих мартинів можна зустріти на морському побережжі. Вони трапляються в кожному порту. Птахи літають над дахами доків й кружляють навколо суден, а також неспокійно бігають по берегу і сваряться через корм. Мартини з'являються на розораних полях неподалік від морського побережжя і на звалищах, де шукають серед відходів що-небудь їстівне. На перший погляд сріблястого мартина дуже легко переплутати з сизим, оскільки у птахів, що кружляють у повітрі, видно чорно-білі кінчики крил. Сріблястий мартин за своїми розмірами є більшим від сизого, має жовтувато-оранжеві ноги і червонувату плямочку на дзьобі.

Сріблястий мартин легко схрещується з багатьма іншими видами, наприклад, з квочкою або полярним мартином, якого також називають бургомістром.
Старий мартин, що утримувався в неволі, дожив до 44 років.
Мартин любить воду і дуже добре плаває, проте погано пірнає.
Коли сріблястий мартин кричить, знаходячись на землі, він закидає голову назад й видає гучний регочучий крик, за який його називають „реготуном".
Спостереження за окільцьованими птахами показали, що молоді мартини залишають свої рідні колонії і проводять зиму в південніших регіонах, ніж дорослі птахи.
У сріблястого, як і у озерного та сизого мартинів, голубувато-сірий спинний бік тіла та білий живіт.

Озерний мартин: найдрібніший з трьох представлених видів. Має світло-червоні ноги і червоний дзьоб, влітку на голові з'являється шапочка шоколадного кольору, взимку шапочка зникає, і залишаються тільки плями в районі вух.

Сизий мартин: дрібніший за сріблястого мартина, має світло-жовтий дзьоб й жовтувато-зелені ноги.

Сріблястий мартин: найбільший з трьох представлених видів. Має світло-жовтий дзьоб з червоною плямою. Ноги жовтувато-оранжеві.

Живлення

Колись сріблясті мартини харчувалися лише рибою. Проте з часом птахи призвичаїлися до навколишнього середовища і стали практично всеїдними. Багаті джерела корму у вигляді харчових відходів на звалищах та велика кількість залишків риби поблизу риболовецьких суден стали запорукою того, що птахи увесь рік знаходитимуть велику кількість їжі, тому їх чисельність постійно зростає. Під час вилазок у глиб суші мартини харчуються також дрібними тваринами — мишами, полівками, жабами і навіть зміями. На побережжі вони спустошують гнізда інших морських птахів, поїдаючи їхні яйця і пташенят. Іноді мартини руйнують і гнізда птахів свого ж виду, а в окремих випадках вони з'їдають і власних пташенят. 3 цієї причини в деяких колоніях лише приблизно 10% пташенят доживають до статевозрілого віку. Мартини також нападають на дорослих, ослаблених або поранених мартинів і гагар. Улюбленим місцем пошуку їжі мартинів вважається морське побережжя. Птахи бігають уздовж водної межі і шукають в піску ракоподібних та молюсків, медуз, мертву рибу або викинуті хвилями останки інших тварин. Мушлю або міцний панцир здобичі мартини розкривають дзьобом або скидають здобич з великої висоти на камені, щоб дістатися до смачного м'яса.

Розмноження

Навесні сріблясті мартини повертаються до рідних місць гніздування. Вони відразу ж займають гніздові ділянки й приступають до виконання шлюбних танців.

Сріблясті мартини створюють пари на все життя. Якщо один з партнерів загине, птах, що залишився живим, шукає собі нового друга або подругу. 3 викинутих на берег водоростей, трави й інших матеріалів мартини будують просте, округле гніздо. Кожна пара відокремлює невелику ділянку навколо нього і завзято захищає її від конкурентів. Перш ніж всі мартини знайдуть місце в колонії, між птахами часто трапляються сварки та поєдинки. Після спаровування самка відкладає 2-3 яйця, вкритих темними цятками. Яйця птахи відкладають з проміжком в 1-2 дні. Насиджують яйця самець і самка поперемінно. Через 25-29 днів на світ з'являються пташенята. Молоді птахи стають на крило через 6-7 тижнів. Батьки ревно захищають пташенят, нападаючи на інших птахів і відганяючи їх від гнізда. У разі небезпеки попереджувальні крики батьків примушують малюків негайно повернутися в гніздо.

Батьки вигодовують пташенят напівперетравленою їжею, яку вони відригують в дзьобики малюків. Дорослий сріблястий мартин відригує корм тоді, коли пташеня клюне його в червону плямочку на нижньому боці дзьоба. Коли пташенята підростають, батьки приносять їм корм і кладуть його на землю поряд з гніздом, щоб малюки самі його скльовували. Забарвлення молодого мартина коричневе, махове пір'я і хвіст — темні, дзьоб — майже чорного кольору.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Сріблястий мартин є найчисленнішим видом мартинів на європейському морському побережжі. Іноді він гніздується й в глибині суші і навіть у містах. Цей морський птах зазвичай проводить зиму, не утворюючи великих колоній. У південних районах ареалу мартини живуть осіло або здійснюють незначну кочівлю, у північних птах є перелітним. Птахи, що гніздуються на півночі, щороку з початком весни повертаються на традиційні місця гніздування, де відбувається зустріч партнерів. Парні птахи разом захищають свою ділянку. Більшість мартинів гніздується великими колоніями на прямовисних скельних обривах, їхні гнізда зустрічаються і в дюнах.

Сріблястий мартин гніздується на всьому побережжі Європи, Північної Африки, а також в Північній Америці і Північній Азії. На зиму птахи перебираються у глиб суші.

fShare

Tweet

Whatsapp