Журавель білий (Grus leucogeranus, стерх, или белый журавль)

Середовище існування/Опис

Великий птах: висота близько 140 см, розмах крил 210-230 см, вага 5-8,6 кг. Пір'я в передній частині голови навколо очей і дзьоба відсутнє, шкіра в цьому місці у дорослих птахів пофарбована в яскраво-червоний колір. Рогівка очей червонувата або блідо-жовта. Дзьоб довгий (найдовший серед усіх журавлів), червоний, на кінці пилоподібно зазубрений. Оперення більшої частини тіла біле, за винятком чорного махового пір'я першого порядку на крилах. Ноги довгі, червонувато-рожеві. У молодих птахів передня частина голови блідо-жовта; оперення коричнево-руде, з блідими плямами на шиї і підборідді. Зрідка зустрічаються білі молоді журавлі з рудими плямами на спині, шиї і з боків. Очі у пташенят перші півроку блакитні, потім жовтіють.

Статевий диморфізм (видимі відмінності між самцями і самками) майже не виражений, хоча самці трохи крупніші самок і мають більш довгий дзьоб. Підвидів не утворює.

Серед всіх журавлів білі відрізняються найбільшою вимогливістю до умов проживання, що робить збереження цього виду важкоздійснюваним завданням. Ці журавлі більше інших пов'язані з водним способом життя, про що говорить їх довгий дзьоб і будова ніг, що дозволяє пересуватися по в'язкому грунті. Крім того, їх морфологія і поведінкові характеристики дещо відмінні від інших споріднених видів.

Голос білих журавлів помітно відрізняється від інших журавлів — чистий, високий, срібний протяжний звук.

Сторониться людини; навіть при далекій її появі може покинути гніздо, що створює небезпеку легкої здобичі потомства для хижаків.

Живлення

Білі журавлі всеїдні і живляться як рослинною, так і тваринною їжею. Навесні і влітку раціон включає в себе дрібних гризунів, яйця інших птахів і пташенят, рибу, комах та інших безхребетних тварин, журавлину, підводні частини осоки і пухівки. Під час зимової міграції птахи вживають в основному рослинну їжу: багаті поживними речовинами кореневища і бульби водних рослин. На відміну від інших журавлів, білі ніколи не шукають їжу на сільськогосподарських посівах.

Розмноження

До місця гніздування пара прибуває зазвичай в кінці травня. Як і у інших видів журавлів, пара відзначає своє з'єднання спільним характерним співом, яке зазвичай видається з закинутою головою і являє собою низку складних протяжних мелодійних звуків. При цьому самець завжди розправляє крила, а самка тримає їх складеними. Крім того, дійство супроводжується характерними танцями самця і самки, які включають в себе підстрибування, грюкання крилами, підкидання гілочок і нахили. Хоча танці найбільше асоціюються з залицянням, вважається що вони є звичайним проявом поведінки журавлів і можуть грати роль заспокійливого фактору при агресії, зняття напруги або посилення подружнього зв'язку.

Гніздо влаштовується в болотистій або сильно зволоженій місцевості тундри або тайги, при цьому перевага віддається важкодоступній, що добре проглядається великій території з достатком прісної води. Будується гніздо прямо у воді з глибиною 30-40 см і підноситься над нею на висоті 12-15 см. В якості будівельного матеріалу для гнізда використовується осока або інша трава, яка складається купою, добре утрамбовується, а зверху робиться невелике поглиблення. Будують гніздо разом самець і самка.

Самка зазвичай відкладає 2 сірих з темними цятками яйця масою близько 215 г з проміжком у 2 дні, хоча в несприятливий рік кладка може складатися тільки з одного яйця. Кладка відбувається в кінці травня — середині червня, інкубаційний період триває близько 29 днів. Насиджують обоє батьків, однак самка проводить у гнізді більшу частину часу. Основна робота з охорони гнізда лягає на самця.

Виживає, як правило, тільки одне пташеня, так як між двома пташенятами виникає конкуренція за виживання, яка зазвичай закінчується загибеллю одного з них. Повне оперення пташенят настає через приблизно 70-75 днів.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Білий журавель гніздиться виключно на території Росії. Відзначено дві ізольовані один від одного популяції цього птаха: західна в Архангельській області, республіці Комі і Ямало-Ненецькому автономному окрузі, і східна на півночі Якутії. Перша популяція, умовно звана «Обською», на заході обмежена гирлом річки Мезень південніше півострова Канін, на сході заплавою річки Куноват і нижньою течією Обі в Ямало-Ненецькому окрузі. У зимовий час птахи цієї популяції мігрують на заболочені території Індії (Національний парк Кеоладео) і північного Ірану біля узбережжя Каспійського моря (Шомаль). Східна популяція пролягає в межиріччі річок Яна, Індігірка і Алазея в Якутії; на зимівлю ці птахи перелітають в Китай, в долину річки Янцзи в її середній течії.

В Якутії журавель гніздиться в безлюдних важкодоступних районах тундри, на сильно зволожених рівнинних територіях; біля річки Об, посеред багнистих боліт, оточених лісом. В Україні рідкісний залітний вид.

fShare

Tweet

Whatsapp