Кулик-сорока (Haematopus ostralegus, кулик-сорока)
Середовище існування/Опис
Один з 11-ти (за ін. джерелами, 4-х) видів роду у світовій фауні; єдиний вид роду у фауні України, представлений підвидом H. o. longipes.
Маса — 330–750 г, довжина — 40–45 см, розмах крил — 80–85 см. Кулик середніх розмірів. Забарвлення строкате — верх і груди чорні, низ білий. Дзьоб, ноги та кільце навколо ока червоно-рожеві.
Вид –/Рід — Haematopus ostralegus
Родина – Кулики-сороки
Ряд – Сивкоподібні
Живлення
Живиться двостулковими молюсками, різними наземними та водяними комахами.
Розмноження
Гніздовий перелітний птах. Прилітає в першій половині березня — середині квітня. Оселяється на низинних узбережжях морів, річок, озер, водосховищ, також на солончаках. Гніздиться окремими парами. Відкладання яєць з другої половини квітня до початку травня. У кладці 4, рідше 3 яйця. Насиджують кладку самка і самець, 26–27 днів. Перші пташенята у пд. р-нах з’являються в кінці травня. Відлітає в кінці липня — середині вересня; може затримуватись до жовтня. На пд. інколи трапляється в зимовий період (грудень — січень). Зимує в Зх. Європі, Пн. Африці і Пд. Азії.
ЧИСЕЛЬНІСТЬ І ПРИЧИНИ ЇЇ ЗМІНИ
Загальна чисельність в Україні становить біля 650–800 пар. Щільність на Азовсько-Чорноморському узбережжі складає 0,01–0,06 особин на 1 га. У середній течії Десни від 2 до 8,6 особин на 10 км берегової смуги. Причини зниження чисельності: деградація місць гніздування, сезонні нагінні явища на приморських водоймах (Азово-Чорноморський р-н), заростання та розмив піщаних о-вів, коливання рівня води у водосховищах, браконьєрство.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Євразія, Австралія, океанічне узбережжя Америки та Пд. Африки. В Україні гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, в долинах р. Дніпро, Десна та Прип’ять.
Охорона
Внесений до ЧКУ (1994), знаходиться під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІІ), угоди AEWA. В Україні охороняється на багатьох об’єктах ПЗФ, де присутні великі водойми (Дунайський БЗ, Чорноморський БЗ, Канівський ПЗ, Дніпровсько-Орільський ПЗ, Деснянсько-Старогутський НПП, НПП «Прип’ять-Стохід» тощо).
