Чернь білоока (Aythya nyroca, белоглазый нырок)

Середовище існування/Опис

Чернь білоока (Aythya nyroca) — ниркова качка. Один з 12-ти видів роду; один з 4-х видів роду у фауні України. Свою назву птах отримав за колір очей — райдужка ока у самців біла або світло-блакитна (здалеку здається білою). В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид.

Вид –/Рід — Aythya nyroca
Родина – Качині
Ряд – Гусеподібні

Качка середнього розміру, трохи менша від попелюха. Статевий диморфізм виражений слабко. У дорослого самця голова, шия, воло, боки тулуба і черево рудувато-каштанові; спина, плечі, поперек та надхвістя чорні; підборіддя біле; шия біля основи темно-бура; спід крил, груди і підхвістя білі; верхні покривні пера крил чорно-бурі; першорядні махові пера білуваті, з темною верхівкою; «дзеркальце» біле; хвіст чорно-бурий; дзьоб сірувато-чорний; ноги темно-сірі; райдужна оболонка ока біла або світло-блакитна. Доросла самка забарвлена тьмяніше; райдужна оболонка ока світло-коричнева. Молодий птах подібний до дорослої самки, але підхвістя з бурувато-сірими плямами. Маса тіла — 400–650 г, довжина тіла — 400–420 мм, розмах крил — 670–690 мм.

Живлення

Живиться водяними рослинами, личинками комах, рідше — дрібною рибою, жуками, молюсками.

Розмноження

Чернь білоока — перелітний птах. На прольоті та зимівлі великих зграй не утворює. Прилітає у березні — на початку квітня. Пари формуються під час зимівлі та у перші дні після прильоту. Типовий вид заплав. Тримається на заплавних озерах, солоних лиманах і затоках з очеретом і плесами із заростями макрофітів. Гнізда розміщує на плавах та заломах очерету. Кладки з 6–14 яєць здійснюються з початку травня до середини червня. Насиджує самка, 27–28 діб. Пташенята вилуплюються у червні — липні, стають на крила у серпні. Відлітає у жовтні; окремі особини затримуються до льодоставу.

ЧИСЕЛЬНІСТЬ І ПРИЧИНИ ЇЇ ЗМІНИ

Загальна чисельність у Європі 10–50 тис. ос. В Україні чисельність незначна, за винятком оз. Катлабуг і Кугурлуй та Стенцівських плавнів (Одеська обл.), де гніздиться 0,5–1 тис. пар. На Сх. Сиваші чисельність складає 45–50 пар, у Зх. Україні (переважно Волинська та Рівненська обл.) — до 40 пар, у інших місцях — окремі пари та невеличкі групи з 3–5 пар. У минулому був численним у плавнях великих рік. Зміна чисельності виду відбувається через деградацію місць гніздування внаслідок затоплення заплав рік, інтродукції білого амура (кормового конкурента), осушення лиманів і перетворення їх на рисові плантації; заростання водойм очеретом, через евтрофікацію, посилення фактору непокою, незаконне здобування мисливцями.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Пд. Європа, Африка, Зх. та Центральна Азія. Поширений на усій території України, але місця масового гніздування розташовані тільки в Одеській обл. та Криму (Сх. Сиваш). Місця зимівлі невеликої частини популяції — на узбережжі Чорного моря.

Охорона

Природоохоронний статус виду: вразливий. Вид включено до ЧКУ (1994), Резолюції № 6 Бернської (Додаток ІІІ) конвенції зі статусом 3, Боннської конвенції (Додаток ІІ). Охороняється у Дунайському і Чорноморському БЗ, Шацькому НПП, РЛП «Ізмаїльські острови». Необхідно створити НПП на Сх. Сиваші.