Лунь лучний (Circus pygargus, луговой лунь)
Лунь лучний - лунь середнього розміру. Самець сизо-сірий, зверху з продовгуватою чорною смужкою на крилах і рудими, бурими чи червонуватими продовгуватими плямами по білому черевцю і низі крил. Кінці крил чорні (чорного більше ніж у інших лунів), в летючої птахи чорний колір має границю зі світлим у вигляді кута, близького до прямого. На хвості явні поперечні смуги. Надхвістя сизе або з білою вузькою смугою. Очі жовті.
Самки схожі на самок польового луня (Circus cyaneus), але відрізняються більш вузькою білою плямою на надхвісті з темними плямками. На нижній стороні хвоста виразно видно 3 темні смуги, на верхній стороні хвоста - 4 смуги. Верх більш світлий. Нижня сторона тіла має бурий або сіро-бурий фон, з рясними темними охристо-бурими плямами. Лицевий диск світлий, довкола ока немає чорного ободка, білий ободок на щоці широкий і змикається за оком зі світлою бровою, на вусі темна пляма, яка не доходить до дзьоба, світлого "нашийника" немає. Очі жовті.
Маса самців - 0,20-0,35 кг, самок - 0,35-0,50 кг, довжина - 41-52 см, крило самців - 34,6-39,3 см, самок - 35,5-39,3 см, розмах - 96-122 см.
Молоді луні лучні знизу однотонно-руді, голова, тім'я, верх шиї і плечі руді, решта верху темно-бурого кольору з тонкими рудими облямівками по вершинах пір'їн. Лицевий диск не обведений світлим "нашийником", через око йде темно-бура смуга, яка розділяє білу брову і білий ободок щоки під оком, і змикається з широкою темно-бурою плямою, котра йде від вуха до дзьоба. Очі у пташенят в гніздовому вбранні сірі. У молодих самок жовтувато-бурі, самців - сірувато-бурі.
В польоті крила луня лучного здаються вужчими , ніж у польового луня (Circus сyaneus).
Крики - гугнявий свист, самка при хвилюванні видає гугнявий крик, шлюбні крики самця - мелодійний свист.
На відміну від польового луня (Circus cyaneus), лучний більш степовий вид. В степовій і лісостеповій зонах - найбільш масовий зі світлих лунів.
В степовій і лісостеповій зонах лучний лунь достатньо рівномірно гніздиться по очеретах у вологих видолинках, чагарниках по схилах пагорбів і балок, в цілинному степу, на городах кинутих населених пунктів, молодих лісопосадках.
Як правило, гніздо лучного луня знаходиться серед широкого відкритого простору і звичайно влаштовується в сухих заростях чагарників або ж у високій траві, часто на болотистих місцях серед більш-менш сухих заростей очерету. При гніздуванні на вирубках в лісовій зоні, відстань від гнізда до широкого відкритого простору зазвичай складає не більше 50 м.
В кладці 3-5 яєць, рідко 6 яєць. Забарвлення яєць біле, дуже рідко з дисперсно розкиданими по фоні охристими або бурими крапками.
Для лугового луня характерні концентровані гніздові поселення з декількох пар на відстані 50-100 м одне від одного. Відстань між гніздами різних пар в густих гніздових угрупуваннях варіює від 100 до 1000 м, зазвичай складаючи 400-600 м, в менш насичених місцях проживання - від 1 до 5 км.
