Скопа - велика птаха з доволі характерним забарвленням: верх чорно-сірий, низ білий з темною поперечною смугою впоперек грудей, голова біла з чорною широкою смугою через око. Крила довгі і широкі, в польоті, як правило, лукоподібно зігнуті, від чого іноді здаються вузькими. Знизу на згинах крил темні плями. Ширяюча птаха тримає крила дещо зігнутими кінцями донизу і віддалено нагадує чайку. Хвіст вузький, короткий, знизу на ньому видно нерізкі смуги. На потилиці має чуб. Очі жовті.

Сапсан — це великий сокіл: довжина його тіла складає 34-50 см, розмах крил 80-120 см. Як і в більшості решти хижих птахів, самки сапсанів є помітно більшими за самців: важать у межах 910—1500 г, тоді як самці приблизно на третину менші за розміром, а їхня вага складає 440—750 г. У забарвленні не виражений статевий диморфізм (виключення — рідкісний підвид F. p. madens), — самці і самки виглядають однаково.

Орлан-довгохвіст - менший за орлана-білохвоста: загальна довжина 61—88 см, довжина крила 55—62 см, маса 2,6—3,5 кг.

Самки значно більші за самців. Вікові зміни забарвлення значні.

Загальне забарвлення дорослих птахів орлана-довгохвоста темно-буре, голова і шия охристо-сіруваті. Молоді птахи у вбранні першого року бурі з білими плямами на хвості і з чорнуватими щоками. Райдужна оболонка блідо-бура, дзьоб чорнувато-сірий, ноги блідо-жовті, кігті чорні. Дорослі птахи від орлана-білохвоста відрізняються дещо меншими розмірами стрункого тіла, білою головою і білим хвостом з темною кінцевою смугою при майже чорному забарвленні тіла; молоді від білохвоста відрізняються темними плямами ззаду очей і одноколірним забарвленням грудей і черевця.

Орлан-білохвіст - велика птаха. Її загальне забарвлення темно-буре, махові чорно-бурі (однотонні) в польоті розставлені пальцеподібно. Крила широкі і довгі, хвіст короткий і клиноподібний, у дорослих птахів білий. Дзьоб дуже потужний, непропорційно великий, відносно голови, у дорослих жовтуватого забарвлення. У дуже старих орланів голова і шия зі світлими вершинами пір'я (сиві), від чого в польоті іноді здаються білими, однак темнішими, ніж яскраво-білий хвіст. Очі жовтувато-охристі.

Лунь очеретяний (лат. Circus aeruginosus) - птаха родини яструбових. Загальна довжина 49-60 см, маса 500-750 г, довжина крила 36-43 см, розмах крил 110-140 см. Самки значно більші від самців. Вікові зміни і статеві відмінності в забарвленні значні. Забарвлення дорослих самців – сіре, біле, буре (у західних осіб) або чорне (у східних осіб); тім'я буре або чорне з охристими краями пір'їн; спина і плечі бурі (у західних птахів) або чорні з більш-менш розвиненим світлим малюнком (у східних птахів). У дорослих самок охриста з темними плямами голова, бура спинна сторона тіла з охристими відмітками на крилах і плечах; черевце буре; на грудях охриста пляма. Молоді очеретяні луні в першому гніздовому вбранні схожі на дорослих самок, але без сіруватого кольору на крилах і з вужчими продовгуватими відмітками на тімені. Райдужна оболонка жовта, дзьоб і кігті чорні, ноги жовті.

Лунь лучний - лунь середнього розміру. Самець сизо-сірий, зверху з продовгуватою чорною смужкою на крилах і рудими, бурими чи червонуватими продовгуватими плямами по білому черевцю і низі крил. Кінці крил чорні (чорного більше ніж у інших лунів), в летючої птахи чорний колір має границю зі світлим у вигляді кута, близького до прямого. На хвості явні поперечні смуги. Надхвістя сизе або з білою вузькою смугою. Очі жовті.

Середовище існування/Опис

Дрібний (менший за горобця) птах з яскраво-рудим хвостом, який майже весь час характерно тремтить. Маса тіла 14—19 г, довжина тіла близько 14 см. У дорослого самця у шлюбному вбранні верх темно-сірий; лоб, вуздечка, щоки, покривні пера вух, горло і воло чорні; груди і черево темно-сірі; надхвістя руде; підхвістя світло-руде; махові пера чорні, біла облямівка другорядних махових пер утворює на складеному крилі добре помітну світлу пляму; хвіст рудий, крім бурих центральних стернових пер; дзьоб і ноги чорні. У позашлюбному вбранні у самця чорні пера з сірою верхівкою. Доросла самка однотонно сірувато-бура, за винятком рудих надхвістя і хвоста, а також світло-рудого підхвістя. Молодий птах схожий на дорослу самку, але пера з темною верхівкою.

Середовище існування/Опис

Шпак є одним з найчисленніших птахів європейського регіону. Великі зграї шпаків, що кружляють над дахами будинків - це видовище, що запам'ятовується всім.

Шпак є одним з найбільш кмітливих і найбільших птахів, що досить легко пристосовуються до різних природних умов. Він є невибагливим при виборі їжі. Завдяки цій обставині протягом останніх 50 років ареал шпака збільшився і, відповідно, кількість птахів зросла, тоді як чисельність багатьох інших видів скоротилася.

Середовище існування/Опис

Сільська ластівка в наших географічних широтах — найчисленніший перелітний птах. Ластівка у фольклорі багатьох народів символізує повернення весни.

Ластівка - один з найсимпатичніших перелітних птахів. Вона має довгий роздвоєний хвіст з глибоким вирізом, тонкі крила. У повітрі ця пташка здійснює запаморочливі акробатичні трюки. Ластівка має яскраве оперення - на спині блискуче пір'я, а черевце - біле.