Середовище існування/Опис

Білощока казарка завдячує своєю назвою типовій масці на голові. Взимку вона з'являється на південних берегах Північного моря, звідки на початку весни повертається на місця гніздування.

Двоколірне, чорно-біле забарвлення білощокої казарки нагадує вбрання монашки. Ці птахи взимку з'являються на північних узбережжях Європи. Здалеку білощоку казарку легко впізнати за криком, який схожий на гавкіт зграї собак.

Середовище існування/Опис

Казарка канадська (Branta canadensis) — водоплавний птах родини качкових, що походить з Північної Америки, проте населяє і деякі райони північної Європи. В Україні це рідкісний залітний вид, можливо це особини, які втекли з неволі.

Середовище існування/Опис

Чапля руда (Ardea purpurea) — птах родини чаплевих.

Силует на землі і у польоті нагадує силует сірої чаплі, але руда значно менша, її довжина — 79 см, вага — близько 1,25 кг; довжина крила — в середньому 36-37 см, розмах крил — 1,4 м. Шия — руда з чорними смугами, верх тіла, хвіст і крила зверху — сірі, кінці плечового пір'я — іржаво-руді. Груди і живіт з боків — каштаново-червоні, середина черева — червона, ноги і дзьоб — жовтувато-бурі, низ крил — рудий. На голові добре помітний «чубок». Самці дещо більші за самок.

Середовище існування/Опис

Мала біла чапля, або чепура мала (Egretta garzetta) — середнього розміру болотний птах родини чаплевих, широко поширена в теплому кліматі східної півкулі. Починаючи з другої половини XX століття активно заселяє Північну і Центральну Америку. У Росії гніздиться в степовій і лісостеповій зоні Європейської частини країни. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий. Звичайний вид.

Середовище існування/Опис

Квак звичайний або нічна чапля (Nycticorax nycticorax) — птах родини чаплевих. В Україні — гніздовий перелітний вид.

Квак має коротку у порівнянні з іншими чаплями шию і короткий, але міцний і потужний дзьоб. Ноги теж коротші, ніж у інших чапель.

Середовище існування/Опис

Зріст бугайчика досягає всього 36 см. Маса 136-145 г, довжина крила біля 15 см. Бугайчик — єдиний представник ряду лелекоподібні, у яких самець і самка відрізняються за забарвленням. Самець бугайчика має чорну з зеленим відблиском шапочку на голові, крила і спину, голова і шия кремово-білі, черево охристе з білуватими кінчиками на пір’їнах. Дзьоб жовто-зеленуватий. Самка на спині бура, черево, голова і шия охристі. Дзьоб у самки жовтий з бурим кінчиком.

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 380-470 г, довжина тіла: 30-35 см, розмах крил: 76-82 см.

Зверху чорно-бурий, знизу білий; дзьоб чорний; ноги рожеві. Літає прямолінійно, легко і швидко, з тривалим планеруванням; пірнає з повітря, добре плаває під водою; з води злітає після розгону.

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 560-730 г, довжина тіла: 45-56 см, розмах крил: 100-125 см.

Голова сірувато-бура, з темними плямами навколо очей; задня частина шиї, спина і більша частина верхніх покривних пер крил сірувато-бурі, на перах світла облямівка; пера надхвістя світло-сірі, з білуватою облямівкою, верхівки пер, які накривають хвіст, білі; низ білий, по краях крил проходить неширока темно-бура смуга; першорядні махові зверху і їх покривні пера темно-бурі, другорядні махові пера сірі; хвіст чорно-бурий; дзьоб жовтуватий, з темно-бурим гачком; ноги рожевуваті.

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 700-900 г, довжина тіла: 45-50 см, розмах крил: 102-112 см.

У світлої морфи (популяції одного виду, що відрізняються за фенотипами) виду спина, поперек, надхвістя і верх крил сірі; основа внутрішніх першорядних махових пер білувата; хвіст світло-сірий; інше оперення біле; дзьоб жовтий, основа верхньої щелепи і трубкоподібні утворення на ній сірувато-блакитні; ноги жовті, сірі або тілесного кольору. Темна морфа має бурувато-сіре оперення, на внутрішніх першорядних махових перах білувата пляма, яку добре видно в польоті.