Середовище існування/Опис

Волове очко легко впізнати по піднятому короткому хвостику, що стирчить догори. Ці маленькі пташки відомі тим, що вони не бояться людей, а їхні пісні дуже гучні й дзвінкі.

Родина волових очок (Troglodytidae) включає близько 60 видів, що об'єднуються в 14 родів. Всі ці види притаманні Новому Світу і лише один вид — волове очко поширений у Старому Світі.

Середовище існування/Опис

Зовні схожа на сойку, тільки трохи меншого розміру: довжина тіла досягає 26-30 см, розмах крил — 40-46 см, маса — 70-100 г. Забарвлення сірувато-буре, верх голови і крила темні, хвіст рудий, посередині хвоста поздовжня темна смуга, підхвістя рудувате. Відрізнити від сойки можна за кольором хвоста і відсутністю білих плям.

Середовище існування/Опис

Середнього розміру сорокопуд з округлою головою, порівняно коротким хвостом і коротким масивним дзьобом. За своїми розмірами займає проміжне положення між червоноголовим і сірим сорокопудом, і значно більший за тернового сорокопуда. Довжина 21-24 см, розмах крил 34-39 см, маса близько 40-60 г. У забарвленні переважають чорно-білі тони, лише на світлому фоні черева виділяється рожевий наліт. Верх дорослої птиці, включаючи тім'я, світло-сірий; горло білувате, крила чорні з білими «дзеркалами», хвіст чорний з білими облямівками. Від криючих вух через лоб проходить широка чорна смуга — так звана «маска», яка у самки спереду розмита і має бурий відтінок. Інші деталі оперення у самців і самок помітних відмінностей не мають, хіба що забарвлення останніх трохи більше тьмяне. У молодих птахів першого року життя верх буро-сірий з лускатим малюнком, крила і «маска» темно-бурі (остання не виражена на лобі), низ позбавлений рожевого відтінку.

Середовище існування/Опис

Найменший із сорокопудів фауни України (менший від шпака). Маса тіла 26—35 г, довжина тіла близько 17 см. Самець — з попелясто-сірою головою і рудою спиною, білим з рожевим відтінком низом, чорнуватим (по краях білим) хвостом. Самка і молодь — буруваті з помітною плямистістю на нижньому боці тіла, що створює струмистий поперечний рисунок.

Середовище існування/Опис

Лісовий щеврик — розмірами і забарвленням (жовтувато-бурий із світлими, в темних ряботинах, грудьми) дуже схожий на лісового жайворонка, але ніколи не настовбурчує пір'я на голові, тому профіль голови щеврика здалека гладенький. Взагалі в природі відрізнити ці два види важко, тим більше, що зустрічаються вони в однакових стаціях, обираючи лісові галявини, поруби, узлісся.

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 24-36 г, довжина тіла: до 15 см. Дорослий птах зверху світло-бурий, із чорними рисками; "брови" білуваті, сходяться на потилиці; низ білуватий, воло і боки тулуба з жовтувато-вохристим відтінком і чорними рисками; верхні покривні пера першорядних махових чорні, з білою верхівкою і білою основою; махові пера темно-бурі; центральні стернові пера бурі, інші стернові пера темніші, з білими плямами на верхівці; дзьоб і ноги бурі. У молодого птаха, який подібний до дорослого, пера верху з білою верхівкою; на волі темні плями.

Середовище існування/Опис

Помітно дрібніший зеленого дятла, проте трішки більший білоспинного; до першого з них крім близького споріднення має багато спільного в зовнішньому вигляді. Довжина тіла 25-28 см, розмах крил 38-42 см, вага 90-170 г. У порівнянні з зеленим у сивоголового дятла голова трохи менша й більш округла, дзьоб тонший і коротший. У забарвленні голови ці два види мають помітні відмінності — якщо у обох статей зеленого дятла червона «шапочка» йде від лоба до зашийка, то у сивого вона є тільки у самця, та й то обмежена невеликою червоною плямою на лобі. Інша частина голови у сивого дятла більш монотонна попелясто-сіра, чорна смужка «вусів» помітно тонша. Якщо у зеленого навколо ока є велика чорна пляма, то у сивого вона розвинене лише в проміжку між оком і основою дзьоба. Спина оливково-зелена (без жовтуватого відтінку), надхвістя і верхні покривні пера жовто-зелені, черево світло-сіре із зеленуватим нальотом. Дзьоб жовтувато-сірий, райдужна оболонка бурштинового кольору.

Середовище існування/Опис

Дятел сирійський — вид птахів родини дятлових. В Україні осілий, кочовий птах на всій території, крім гір.

Величиною і забарвленням дуже подібний до великого строкатого дятла, від якого відрізняється за наступними ознаками: біле забарвлення щоки і шиї з'єднане (не поділене чорною смугою на дві половини), крайні рульові пера хвоста чорні з білими плямами.

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 54-85 г, довжина тіла: 18-21 см, розмах крил: 32-34 см.

У дорослого птаха смуги по боках шиї, спина, покривні пера верху крил, поперек і надхвістя чорні; плечові пера білі; на голові червона "шапочка"; лоб білуватий; горло, щоки, шия і воло білі; боки тулуба білі, з жовтим відтінком і чорними рисками; груди і черево білі, з рожевим відтінком; підхвістя рожеве; махові пера чорні, з білими плямами, які на розгорнутих крилах утворюють смуги; хвіст чорний, цупкий, загострений, крайні стернові пера білі, з чорними смугами; дзьоб і ноги темно-сірі; райдужна оболонка ока коричнева. У молодого птаха лоб і низ бруднувато-білі; червона "шапочка" менш яскрава.