Чорна синиця — мала рухлива пташка із сімейства синицевих, широко розповсюджена в зоні лісів східної півкулі. Пташка житель переважно хвойного лісу, але в не гніздовий період її можна зустріти в садах та парках, часто біля годівниць. Населені пункти оминає. Як правило веде осілий чи кочовий спосіб життя, в холодні роки спускається з гір в долини або переміщується на південь з північних і східних частин ареалу. Розмножується в березні-липні. Живиться комахами і насінням хвойних порід дерев.

Синиця чубата — невеликий співочий птах сімейства синицевих, розповсюджений на більшій частині Європи. В північних і середніх широтах звичайна в хвойних, рідше в мішаних лісах. На південному-заході Європи, частково на Піренейському півострові і Франції селиться в широколистих лісах з густим підліском. Більше інших видів синиць схильна до осілого способу життя, інколи здійснюючи кочування в зимовий період. Живиться зазвичай малими безхребетними та їхніми личинками, а також насінням та плодами деяких рослин під час не гніздового періоду.

Велика синиця (лат. Parus major), — найбільший і найбільш численний з усіх видів синицевих птахів, що зустрічаються в Україні. Мешкає в Європі, Азії і Північно-західній Африці. У дикій природі зустрічається в різноманітних лісах, де звичайна на відкритих ділянках, узліссях, по берегах водойм. За невеликим винятком, розмножується з кінця січня по вересень, роблячи дві кладки за сезон. Гніздиться в дуплах і порожнечах дерев, а також в різноманітних нішах як природного, так і антропогенного походження.

Синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus (Linnaeus, 1758), застаріла назва — лат. Acredula caudata) — одна з дрібних співочих птахів сімейства горобцеподібних. Вид, який найчастіше зустрічається в сімействі довгохвостих синиць (Aegithalidae). Поширена в Європі та Азії.

Опис

Дрібна синиця з коротким тонким дзьобом і відносно коротким хвостом. За розміром значно уступає великій синиці, — довжина тіла 11—12 см, вага 7,5—14,7 г. В забарвленні помітно відрізняється від других видів синиць, перш за все, блакитною шапочкою і темно-синіми тонкими полосками по обидві сторони дзьоба, які проходять через очі і дальше замикаються на потилиці. Ще одна темно-синя полоса проходить навколо шиї, утворюючи щось подібне до нашийника. Щоки і лоб білі; потилиця, крила і хвіст голубувато-сині. Спина, як правило, оливково-зелена, але може мати різні відтінки в залежності від району проживання. Низ зеленувато-жовтий, внизу наявна невелика темна продовгувата полоса. Дзьоб чорний, ноги сизо-сірі.

Яструб малий - невелика птаха приблизно такого ж розміру як голуб (Columba livia). Дуже схожий на яструба великого (Accipiter gentilis), але значно менший. Хвіст довгий, вузький в основі і прямо обрізаний на кінці, з 3-4 смугами. На тімені білувата пляма, більш яскрава у молодих яструбів. Брови білі. Очі яскраво-жовті. Лапи жовті.

Самець зверху сірий або сизий з білими плямами на шиї, знизу білуватий з бурим або рудим поперечним малюнком. Щоки руді.

Яструб коротконогий - невеликий яструб за розміром подібний до голуба (Columba livia) або трішки більший. Очі темні, схожі на соколині, але при близькому огляді видно, що вони червонувато-бурі (зіниця майже зливається з загальним фоном райдужної оболонки). Брови світлі, але виражені слабко. Самець зверху блакитно-сірий, знизу рудий з білим поперечним малюнком (смуги рудого і білого кольору однакової ширини). Щоки темно-сірі. Горло біле. Низ крил світлий, майже білий, контрастує з чорними кінцями крил.

Яструб великий трохи більший за ворону, він - втілення сили і спритності. Самки більші за самців. Голова птаха порівняно невелика з коротким, зігнутим і сплющеним з боків дзьобом. Пір'я доволі оригінальне: верх темний, сіро-бурий, а нижня частина білувата з поперечними сірими смужками. В сірих яструбів добре помітна біла надбрівна смужка. Колір очей у дорослих особин червоний або червоно-коричневий, у молодих особин яскраво-жовтий.

Самці зазвичай важать 630—1100 г, їхня довжина складає в середньому 55 см, розмах крил варіює в межах 98-104 см. Самки трохи більші, маса 860—1360 г, довжина 61 см, розмах крил 105—115 см.

Шуліка рудий (лат. Milvus milvus) — середнього розміру хижа птаха з родини яструбових, яка мешкає в Європі, на Кавказі, в Ірані, Малій Азії і на північному-заході Африки. Рідкісний вид, загальна чисельність у світі оцінюється в 17-28 тис. пар, більшість з яких гніздиться у Франції, Німеччині і Іспанії.

Птаха середніх розмірів довжиною 61-72 см, розмахом крил 175—200 см і масою 900—1400 г. Голова і шия блідо-сірі. Очі янтарного кольору, з жовтими плямками довкола них, дещо приховані. Дзьоб в основі жовтий, на кінці темно-сірий або чорний, гострий, загнутий вниз. Крила довгі, при плануванні витягнуті V-подібно. Хвіст довгий, з вилоподібною виїмкою, часто згинається. Різниця між самцем і самкою не виражена. У молодих птахів в перший рік життя груди і черевце більш світлі і розмиті, а вилочка на хвості не так яскраво виражена.