Середовище існування/Опис
Маса тіла: 14-17 г, довжина тіла: близько 13 см.
У дорослого самця в шлюбному вбранні голова, горло i шия ззаду чорні; пера спини, попереку й крил чорні, з буруватою облямівкою; плями на боках шиї, надхвістя i смуги біля основи крил білі; воло, груди i боки тулуба яскраво-руді; черево та підхвістя світло-вохристі, махові i стернові пера чорні; дзьоб i ноги чорні. У позашлюбному вбранні всі темні пера зі світлою облямівкою.
Вид –/Рід — Saxicola torquata
Родина – Мухоловкові
Ряд – Горобцеподібні
У дорослої самки в шлюбному оперенні верх темно-бурий, зі світлою строкатістю; надхвістя рудувато-буре, горло буре; воло i боки тулуба руді; груди i черево вохристі; біля основи крил вузькі білі смуги. У позашлюбному вбранні темні пера з світлою облямівкою.
Молодий птах зверху темно-бурий, густо позначений світлим рисками й плямами; низ вохристий, пера горла, вола i боків тулуба з вузькою темною верхівковою облямівкою.
Середовище існування: кам’янисті місцевості з рідким чагарником, пустища, схили ярів.
Полюбляє сидіти на верхівках високих трав, іноді співає в польоті.
3вуки: пісня нагадує пісню лучної трав’янки, крик тривоги – різке "чек-чек" або "вік-чек-чек".
Відмінності від схожих видів: від лучної трав’янки відрізняється однотонно темним хвостом i відсутністю "брів", окрім того, дорослий самець – чорною головою та горлом, а також білим надхвістям, а доросла самка – бурим горлом.
Живлення
Чорноголовий чекан харчується комахами, павуками і черв'яками, яких ловить частіше на землі.
Розмноження
В період гніздування з березня по серпень з'являється 2 виводки. Гніздо добре замасковане, будується з трави, стеблинок, моху і коренів у поглибленні на землі. Самка відкладає від 5 до 6 яєць.
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Чорноголовий чекан живе на відкритих площах з рідкоростучими кущами, наприклад, на верхових болотах і пустках. Регіон зимівлі — південь і захід Європи. У Центральній і Східній Європі присутній з березня по листопад. В Україні гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім Полісся та значної частини степової смуги; під час міграцій може траплятися скрізь.