Середовище існування/Опис

Забарвлення білої куріпки влітку строкате, жовтувате і бурувате, навесні і восени каштаново-рудувате, взимку біле; ноги й ніздрі оперені. Зимою пір’я довше, краще розвинутий пух. Біле пір’я не містять пігменту і містить кисень – поганий провідник тепла, тому зимове вбрання краще захищає куріпку від холодів. Линька проходить три рази на рік. На пальцях зимою розвиваються довгі плоскі кігті, які допомагають птаху легше бігати по снігу і викопувати ямки для відпочинку. Влітку кігті стають коротшими, а густе оперення пальців зникає після першої линьки.

Живлення

Живиться куріпка рослинною їжею, переважно ягодами, пагонами і листками молодих рослин.

Розмноження

Гніздо розташовує на болоті чи його краю, обираючи для цього більш-менш сухе місце. При цьому густих чагарників уникає, надаючи перевагу відкритим ділянкам. Це потрібно для того, щоб насиджуючий птах міг оглядати територію навколо гнізда. Для вистилання гнізда використовує сухі гілочки трав або чагарників, іноді пір’я. Гнізда, що розташовані на зволоженому грунті мають більшу підстилку. Розміри гнізда: діаметр лотка 90-190 мм (в середньому 170 мм), глибина лотка 40-80 мм (приблизно 60 мм). Кладка з 5-20, частіше 8-12 яєць. Забарвлення яєць блідо-жовте з коричневими або буруватими плямами різної величини. Пігментація яєць густіша, ніж у тетерука: плями займають більше половини площі шкарлупи.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Поширена в Північній півкулі в тундрі і на болотах та в перелісках лісової зони і лісостепу Західного Сибіру, в Прибалтиці і Білорусі. До 19 ст. гніздилась, а тепер залітає в північні райони Сумщини, Чернігівщини й Житомирщини. В голоцені проникала в Лісостеп і Степ до Карпат і Криму включно.