Pterocles orientalis

Середовище існування

 Рябки чорночереві - птахи добре пристосований до проживання в безводних пустелях. Будучи чудовими літунами, вони можуть влаштовувати свої гнізда в десятках кілометрів від найближчих водойм. Арел цього птаха займає Південно-Західну Азію на схід до Західної Індії та Західного Сіньцзяна, на північ до Східного Закавказзя; до 49° південної широти в Казахстані і до південних меж Алтаю; пониззя Волги; північно-західну Африку та Піренейський півострів. На території України вкрай рідкісний залітний птах. Його спостерігали в степах півдня нашої країни, в пониззі Дону та Криму.

Вид – Рябок чорночеревий (Pterocles orientalis)
Рід – Рябок (Pterocles)
Родина – Рябкові (Pteroclididae)
Ряд – Голубоподібні (Columbiformes)

Довжина тіла – 33–39 см
Розмах крил – 60 до 65 см
Вага – 400 г

Самець рябка чорночеревого має бурувато-сірий верх голови і шиї, вуздечку і боки голови. Пера спини, надхвістя, верхні покривні пера крила, крім великих покривних, при основі вохристі, перед вершинами темно-сірі, а на вершині з жовтою або іржастою плямою. Великі верхні покривні пера крила вохристо-жовті. Горло і шия по боках каштанового кольору на нижній стороні шиї чорна трикутна пляма. Воло і передня частина грудей блідо-сірі, за ними розташовані вузькі чорна і біла смуги. Груди блідого глинистого кольору, черево чорне. Махові та стернові пера сірі. Дзьоб світло-сірий, лапи темно-сірі. Доросла самка подібна до самця, з деякими винятками. Верхня сторона її тіла вохриста з чорними крапками і плямками, поздовжніми на голові і шиї, поперечними на спині, крилах і надхвісті. Горло і шия по боках жовті, ззаду облямовані чорною смужкою. Воло і передня частина грудей вохристі з краплеподібними чорними плямами, за ними — вузька чорна смуга.

Спосіб життя

 Селяться чорночереві рябки також в пустелях і напівпустелях, але на відміну від білочеревих рябків менше пов'язані з пустелями і частіше селяться в степах. Їжа цих птахів складається з насіння і пагінців різних пустельних і степових рослин, а також з комах. Щодня вранці і ввечері чорночереві рябки літають на водопій, цей шлях вони долають зграями частіше вранці, проробляючи далекі відстані до водоймищ, ставків та річок, де п'ють багато води. Пташенят поять батьки, відригуючи воду із шлунків і вол. Дуже характерним є квохчучий, глибокий голос цього птаха, який передають літерами: «юрр-юрр-юрр».

Розмноження

 Весною в північні частини ареалу, рябки чорночереві прилітають в березні або на початку квітня. Гніздяться чорночереві рябки пізно, яйця відкладають не раніше початку травня. Гніздовий період дуже розтягнутий, і ще в першій половині серпня зустрічаються самки із зрілими яйцями в яйцеводах. Кладку з трьох, рідше з двох яєць самка відкладає просто на землю, часто під кущиком трави. Насиджування, в якому беруть участь і самка, і самець, починається вже після відкладання першого яйця і триває трохи менше місяця. Пташенята, як тільки обсохнуть, залишають місце, де лежала кладка яєць. Повне линяння дорослих птахів починається звичайно у самців в кінці травня, у самок дещо пізніше, а закінчується у вересні. Молоді птахи линяють у серпні і пізніше. Линяння у них часткове: всі махові пера або їх частина не змінюються. Осінній переліт триває протягом вересня і жовтня. В листопаді в північних частинах ареалу рябків звичайно вже нема. Летять вони зграями, іноді дуже великими.

Охорона

Рябок чорночеревий зазнає постійного зменшення чисельності через переслідування і пряме винищення мисливцями на місцях водопоїв та на дорогах, в меншій мірі – через неспокій заподіяний худобою на гніздових ділянках. Занесений до Червоної книги Казахстану.