Burhinus oedicnemus

Середовище існування/Опис

Звичайний лежень проживає в пустелях, степах, по берегах річок і морів. Цей птах виходить на полювання в сутінках. Лежень відшукує комах за допомогою прекрасно розвиненого зору.

Звичайний лежень - це один з найбільш цікавих і, на жаль, один з найрідкісніших птахів. Лежень мешкає в степах і напівпустелях, де вечорами можна почути його мелодійний спів. Навесні після повернення птахів з місць зимівель можна спостерігати шлюбні танці звичайних лежнів у повітрі. Цей птах внесений до Червоної книги України.

Вид –/Рід — Burhinus oedicnemus
Родина – Лежневі
Ряд – Сивкоподібні

Довжина: 40-42 см
Розмах крил: 77-85 см
Маса: 370-450 г
Звички: активні в сутінках і вночі; у сезон гніздування тримаються парами
Їжа: безхребетні
Звуки: багаторазове „крі-ріі"
Тривалість життя: до 16 років

Звичайні лежні - це типові птахи степів та пустель. В Туреччині та на півдні Франції вони пристосувалися до життя в кам'янистій місцевості. Звичайних лежнів часто можна зустріти в дюнах, галечниках, пересохлих болотах, степах і напівпустелях. У Великій Британії птахи живуть на голих вапняних горбах. Хоча звичайний лежень добре літає, робить він це дуже рідко - натомість птах бігає по землі на своїх сильних довгих ногах. Птах сміливо пересувається по відкритій місцевості, прихований від очей хижаків строкатим оперенням, в якому є відтінки кольору охри, бронзи, смоли, крейди або попелу.

Більшу частину часу звичайний лежень проводить, сидячи у згорбленому положенні. У разі небезпеки птах неначе кам'яніє, і помітити його стає неможливим.

Більшість звичайних лежнів літо проводять в Центральній і Західній Європі, на зиму відлітаючи на південь. У середині серпня закінчується період гніздування лежнів, й вони починають готуватися до відльоту в теплі краї, збираючись у великі зграї, чисельність яких нерідко досягає 200 особин. Іспанські, північноафриканські й індійські популяції лежнів є осілими. В Африці живе близький родич цього птаха - капський лежень.

Лежень є єдиним представником родини в Європі (у цю родину, окрім нього, входить ще 8 видів).

Живлення

Лежень має дуже різноманітне меню, що включає наземних комах, таких, як жуки, коники, щипавки, мухи, цвіркуни, також личинки і гусениці. На полях звичайний лежень охоче ласує дощовими черв'яками. Цей птах харчується також равликами та слимаками, полює на ящірок, жаб, мишей, полівок, також розоряє пташині гнізда. Лежні зазвичай годуються після заходу сонця, коли „оживають" й виходять зі своїх укриттів безхребетні.

Проте в період гніздування вони полюють й вдень. Важливу роль при цьому відіграють гострий зір та дуже чутливий слух птаха. Помітивши здобич, лежень намагається наздогнати її бігом, іноді допомагаючи собі крилами. Наблизившись до жертви, лежень хапає її своїм гострим дзьобом.

Розмноження

Статеве дозрівання: з 3 років
Шлюбний період: з квітня
Несіння: одне на рік
Кількість яєць: 2
Висиджування: 22-26 дні
Вигодовування пташенят: 35-40 днів

Звичайні лежні - моногамні птахи. Деякі лежні прилітають на місця гніздування вже парами. Інші створюють сім'ї після прильоту. Подібно як і інші птахи, лежні розмножуються навесні. Прилетівши, вони одразу повідомляють про себе мелодійним, далеко чутним криком. Самці завойовують серця обраниць, танцюючи перед ними, кланяючись и розгрібаючи дзьобом землю. Звичайних лежнів можна спостерігати на токовищах, де самці дають спільну „виставу", підстрибуючи в повітря з розкритими крилами, бігаючи та щохвилини видаючи гучні крики. Пара звичайних лежнів завзято захищає територію від ворогів: обидва птахи займають оборонну позицію, піднімають хвости, витягають паралельно до землі шиї і проганяють непроханих гостей. Гніздо лежня являє собою невелике поглиблення в землі на відкритій місцевості, звідки добре видно територію і вчасно можна помітити ворога. На початку насиджування птахи рідко змінюють одне одного в гнізді й лише до кінця насиджування починають це робити з періодичністю близько 15 хвилин. Звичайний лежень, якого настигли у гнізді, зазвичай притискається до землі і завмирає на місці. Іноді птахи намагаються відвести хижака від гнізда, навпаки, привертаючи до себе увагу; так вони відводять ворога, піклуючись про безпеку кладки. У віці 6 тижнів досить великі пташенята звичайного лежня вже можуть подбати самі про себе.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕЖНЯ

Яйця: у глибоку ямку або на поверхні землі самка відкладає 2 бежевих яйця, вкритих темними цятками.

Очі: великі жовті, завдяки ним лежень добре бачить здобич у сутінках та вночі.

Оперення: вохряно-сіре з темно-коричневим захисним візерунком.

Дзьоб: короткий і гострий, призначений для лову комах на землі.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЛЕЖНЕМ

Вести спостереження за лежнем досить складно. Побачити цього птаха можна рано вранці або на заході сонця. Цікаво, що лежня частіше можна почути, ніж побачити. Плачні крики цього птаха нагадують крики чайки, проте вони мають вищу тональність і є набагато мелодійнішими. Лежні живуть і гніздуються всього в декількох місцях Центральної Європи - тут їхня чисельність продовжує скорочуватися. Полохливого лежня люди бачать дуже рідко, оскільки, відчувши небезпеку, птах завмирає на місці й, завдяки захисному забарвленню, зливається з оточенням. Лежень - це довгоногий птах завбільшки з голуба, з великими очима. У польоті стає видно чорно-білий малюнок на його хвості.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Інколи лежень ходить по полю за плугом, збираючи на поверхні черв'яків та личинок комах.

Іноді, прилетівши змінити партнера в гнізді, самець або самка вручають йому невеликий подарунок - кольоровий камінчик, ракушку або гілочку рослини.

Відчувши небезпеку, лежень бере пташеня в дзьоб і відлітає з ним на більш безпечну відстань.

Деякі лежні прикрашають свої гнізда камінчиками, листям й ракушками.

У деяких країнах звичайного лежня ще називають „товстоніжкою" через справді його могутні кінцівки.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Лежень гніздується на північному заході Африки, в Іспанії, Південній Англії, деяких місцях Центральної і Західної Європи, а також у смузі степів та пустель, що простягається до Індії і Південно-Східної Азії.

Охорона

За останніх 50 років лежень втратив деякі ділянки ареалу у зв'язку з розвитком на них господарської діяльності людини.