Середовище існування/Опис

Руда гірська куріпка - одна з найбільших і найяскравіше забарвлених куріпок. Цей вид спочатку зустрічався тільки на європейській території.

Руда гірська куріпка - європейський родич сірої куріпки і кеклика (кам'яної куріпки). Вона віддає перевагу низовинним, порослим невисокою рослинністю регіонам. Руда гірська куріпка була акліматизована на Азорських і Канарських островах і на острові Мадейра.

Куріпки живуть групами. Одна зграя куріпок складаються приблизно з сорока особин. У холодну пору року зграї рудих гірських куріпок нерідко збільшуються і нараховують близько ста птахів. Руді гірські куріпки віддають перевагу низовинним вологим місцям. Вони зустрічаються на відкритих, порослих трав'янистою рослинністю місцях. У такій місцевості птахи вже здалеку помічають небезпеку і нерідко рятуються від неї, перелітаючи на інші ділянки. Проте частіше куріпки уникають переслідувача не відлітаючи, а втікаючи, їхнє захисне забарвлення чудово маскує куріпок на землі, що допомагає їм ховатися від хижих птахів, які видивляються здобич з повітря.

Одним з родичів є куріпка сіра.

Живлення

Основну частину раціону куріпки складають насіння, зерна і польові рослини, точніше їхнє листя і корінці. Ці птахи залишають місця ночівель ще вдосвіта і вирушають на пошуки їжі й води. У полуденний час куріпки малоактивні, вони ховаються від хижаків у надійному укритті. Хоча це переважно рослиноїдні птахи, проте пташенят вони вигодовують комахами. Влітку самка з пташенятами харчується майже винятково комахами, оскільки в них міститься більше поживних речовин. Руді гірські куріпки ловлять мурашок, сарану, інших комах. Якщо видалося холодне і вологе літо, коли птахи знаходять дуже мало комах, багато пташенят гине.

Розмноження

Руді гірські куріпки збираються на токовища в квітні. Приблизно в цей же час самці і самки утворюють пари. Парні птахи тримаються разом протягом усього гніздового періоду. Зрідка в деяких птахів може бути відразу два партнери. Після спаровування самець приступає до пошуку місця для гнізда. Птахи влаштовують гнізда на землі серед кущів або у високій траві. Куріпка ногами викопує невелику круглу ямку і вистилає її рослинним матеріалом - травинками, листям і корінцями. Самка відкладає дуже багато яєць - їх може бути від 8 до 20. Вона одна насиджує яйця. Приблизно через місяць з'являються пташенята. Увесь цей час самець знаходиться неподалік від гнізда. Він пильно охороняє гніздо від ворога, і в разі потреби заманює нападника якомога подалі. Пташенята рудої гірської куріпки проводять в гнізді зовсім небагато часу. Відразу ж після того, як обсохнуть, вони разом з батьками залишають гніздо і вирушають на пошуки їжі. У цей період, попри те, що з пташенятами тримаються їхні батьки, гине близько 30% малюків. Вони стають жертвами численних хижаків. Десятиденні пташенята рудої гірської куріпки вже встають на крило. Вони проводять зі своїми батьками не тільки літо, але й усю зиму.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КУРІПКИ

Яйця: у повній кладці може бути 10-20 світло-коричневих яєць, вкритих червонуватими цятками. Гніздом служить невелике поглиблення в землі. Зрідка птах на невеликій відстані одне від одного влаштовує два гнізда.

Оперення: на лобі і на підборідді є великі білі плями з чорною облямівкою. Груди сіро-блакитні, вкриті рудими цятками. Основне забарвлення птаха - від яскраво-рудого до коричнево-червоного. Самець і самка забарвлені однаково.

Крила: короткі, але міцні. Пристосовані для швидкого польоту. Перш ніж злетіти, птах біжить по землі.

Ноги: яскраво-червоного кольору, досить довгі й сильні. У польоті птах витягає їх уздовж тіла.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА КУРІПКОЮ

Для того щоб спостерігати за куріпкою на волі, необхідно відправитися в центральну частину Франції. Учені гадають, що цей птах гніздувався в Рейнській долині вже з середньовіччя. Проте до кінця XVI століття чисельність популяції рудої гірської куріпки почала скорочуватися через нічим не обмежене полювання. Птахи зустрічаються і в Північно-Західній Італії. Вони розділяють свою територію з сірою куріпкою.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Руді гірські куріпки швидко бігають, нерідко їм вдається сховатися від ворога, оскільки птахи сильно петляють, заплутуючи сліди. Птах, що сидить у гнізді, намагається відвернути ворога від кладки. Він тікає від нього, розпрямивши крила та спотикаючись - так самка прикидається пораненою.

Самка рудої гірської куріпки іноді влаштовує відразу 2 гнізда, які розташовані недалеко одне від одного. У такому разі насиджує яйця також і самець.

Токуючий самець під час виконання шлюбного танцю часто тримає у дзьобі шматочок їжі - „частування". Самець дає його самці.

КУРІПКА І ЛЮДИНА

Куріпку здавна намагалися поселити в різних регіонах. Наприклад, у XV столітті птахів з Франції завезли на Мадейру, а в XVIII столітті до Великої Британії (у цьому регіоні була практично знищена британська популяція сірої куріпки). У наші дні руда гірська куріпка зустрічається в низовинних лісах Центральної і Західної Британії. На Мадейрі живе невелика популяція цих птахів. Проте руді гірські куріпки розселилися також на Канарських островах. У багатьох країнах ці птахи, так само, як і сірі куріпки, - бажаний мисливський трофей, тому птахів вирощують на фермах і потім випускають на свободу.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Корінний ареал - Піренейський півострів, Франція і Північно-Західна Італія. Птахи були акліматизовані на Мадейрі, на Азорських і Канарських островах. В Україні птахи акліматизовані у Криму.

Охорона

Куріпка на всіх місцях проживання є промисловим птахом. Чисельність її популяції досить висока. В Англії для збільшення кількості птахів на волю випускають особин, вирощених на птахофермах.