Лунь польовий - хижа птаха середнього розміру з довгими, відносно вузькими крилами і довгим хвостом. Кінець крила здається тупим. Зверху самець світло забарвлений в сірий або світло-сизий колір з такими ж грудьми і білим черевцем. На кінцях крил великі чорні плями, при чому у летючої птахи чорний колір має границю зі світлим у вигляді тупого кута або умовно прямої лінії. По задньому краю крила тягнеться темно-сиза смуга, що виділяється на загальному світло-сизому фоні крила, менш виражена у старих птахів. Надхвістя біле. Хвіст однотонний, без смуг або ж сизі смуги ледве помітні на світло-сизому фоні хвоста. Очі жовті.

Самка зверху темно-бура, знизу світло-охриста з темними каплеподібними на грудях і продовгуватими на черевці та "штанах" плямами, які рудіють в напрямку до ніг, надхвістя біле, при чому більш широке і яскраве, хвіст з темними поперечними смугами. На хвості знизу 2 темних смуги, з них кінцева смуга найбільш чітка і широка. Довкола ока чорний ободок. Лицевий диск обмежує світлий "нашийник".

Маса самців луня польового - 0,3-0,4 кг, самок - 0,4-0,7 кг, довжина - 43-56 см, крило самців - 32,3-36,0 см, самок - 35,8-39,6 см, розмах - 100-124 см.

Молоді птахи схожі на дорослих самок, але руді, на лицьовому диску чіткий малюнок за рахунок яскравих білих пір'їн обрамлення "лиця", які контрастують з темно-бурими пір'їнами шиї. Очі сірувато-бурі.

Пухові пташенята в першому вбранні білі з сірувато-охристим відтінком і темною плямою на вусі, в другому - сірувато-охристі з рудими вершинами спинних і нагрудних пушин.

Літають низько над землею, мов ковзаючи, з нечастими помахами крил. Крила тримають сильно піднятими вверх (V-подібно), значно сильніше, ніж канюки.

Голос - високий уривчастий або деренчливий писк, у самця більш мелодичний, ніж у самки.

В Україні гніздиться всюди. М'якими й малосніжними зимами зустрічається у степовій, рідше лiсостеповiй зонах. Ареал охоплює Євразію та Північну Америку (крім полярних територій). Зимує в південних районах Євразії та Північної Америки, в Африці.

Гніздо розташовує на землі. Відстань від гнізда до великого відкритого простору (луг, поляна, поле) складає зазвичай 10-200 м.

В кладці 3-7, найчастіше 3-5 яєць. Забарвлення яєць біле, іноді з охристими чи бурими крапками і плямами.

Зустріти їх можна на відкритих просторах (поля, луки, болота, вирубки, річкові долини), іноді – на сільськогосподарських угіддях.

Чисельність луня польового в нашій державі дуже низька. Трапляються лише окремі гнізда і кілька пар у гніздовий період.

Даних про вдале розмноження у неволі немає.

В Україні заходи з охорони луня польового не здійснювалися. Хоча відомо, що місця його гніздування треба взяти під охорону, а також розробити методику розведення цих птахів у неволі.