Сизий голуб (Columba livia, сизый голубь)

Середовище існування/Опис

В «дикому» стані сизий голуб гніздиться здебільшого на кам'янистих морських і гірських урвищах, в гротах, печерах. Синантропна форма обирає за оселю горища та карнизи житлових будов, дзвіниці, вежі. Синантропні популяції існують практичну в усіх містах країни. Напівдикі голуби, які часто живуть на будинках у містах, мають ознаки сизого голуба. Питання про їх походження не ясне; це — або дикі сизі голуби з домішкою крові свійських голубів, або здичавілі свійські голуби.

Довжина тіла — 31–34 см, розмах крил — 63–70 см, вага — 200–370 г. Сизого кольору з зеленим і мідно-червоним блиском на шиї і волі. Поперек білого кольору, надхвістя темно-сизе, темніше, ніж мантія (тобто спина і крила зверху). Нижня сторона тіла також помітно темніша за мантію. Поперек крила по великих покривних і другорядних махових перах ідуть дві чорні смуги. Стернові пера темно-сизі з чорною вершинною смугою і вузькими сизими кінчиками. Зовнішні опахала крайніх стернових пер, крім чорної вершинної смуги, білі. Дзьоб чорний, ноги червоні. В синантропних популяціях забарвлення мінливе: трапляються особини повністю білі, бурі, чорні або ж строкаті. Статевий диморфізм виражений слабко.

Від голуба-синяка, майже однакового за розміром, голуб сизий відрізняється білим попереком, червонуватою райдужною оболонкою ока та чорним дзьобом.

Сизі голуби — осілі птахи, проте після періоду розмноження вони нерідко кочують на значні відстані. Ранньою весною вони займають гніздові місця — урвисті яри, береги, скелі, іноді руїни будинків. Синантропні популяції, що пристосувалися для життя в населених пунктах, вибирають для спорудження гнізда місця, що нагадують їм природні ландшафти, — карнизи і порожнечі під дахами, невідвідувані горища, балки під мостами та інші схожі споруди. В таких умовах самка мостить гніздо, що являє собою заглибину, вистелену кількома сухими стеблинками. Під час будівництва обов'язки батьків строго розподілені — самець займається постачанням матеріалу, тоді як самка вкладає його на місце. Часто одне і те ж гніздо використовується кілька разів підряд, з кожним разом збільшуючись у розмірах. Ці голуби майже ніколи не селяться окремими парами; завжди кілька пар гніздиться недалеко одна від одної, а зустрічаються і справжні гніздові колонії.

Попри поширену думку, що синантропні («міські») популяції голубів є носіями збудників хвороб, варто відзначити деяку позитивну роль цих птахів. Голуби стали невід’ємною живою окрасою багатьох, далеко не яскравих міських пейзажів. Але навіть крім цієї естетичної цінності голуби виконують роль сміттярів, поїдаючи кинуті залишки їжі і тим самим перешкоджаючи розповсюдженню хвороботворних організмів. Крім цього вони є ланкою в харчовому ланцюзі становлячи поживу для інших птахів, наприклад: яструбів, соколів, сов, ворон, і для ссавців. Дикі популяції голуба сизого перебувають під захистом Конвенції CITES (Додаток А) та Бернської конвенції (Додаток 3).

Живлення

Живляться сизі голуби насінням, зеленими частинами рослин, бульбами, ягодами. Вони охоче їдять на солонцях сіль і ковтають багато піску та дрібних камінців. Синантропні голуби споживають всілякі харчові відходи та вміст смітників.

Розмноження

Як й інші представники родини, сизі голуби моногамні — пари, зазвичай, зберігаються протягом всього життя. Розмноження на всьому протязі ареалу може проходити у будь-який час року, проте в помірному кліматі північної півкулі найчастіше припадає на березень-жовтень. Спаровуванню завжди передує шлюбна церемонія, під час якої самець крутиться біля самки, переслідує її, роздуває шию, пригинає до землі голову і розпускає крила. Він також може прийняти вертикальну стійку, витягнувшись на лапах і розпустивши віялом хвіст. Танець неодмінно супроводжується гучним воркуванням. Протягом року буває до 7—8 кладок, кожна з яких зазвичай складається з двох (рідше одного) яєць, що відкладаються з інтервалом у дві доби. Яйця білі, з гладенькою злегка блискучою шкаралупою. Насиджують обидва батьки по черзі, проте велику частину часу проводить у гнізді самка. Перші дні обидва батьки годують пташенят відрижкою із зобу і так званим «голубиним молочком» — поживною сумішшю, що виробляється в волі птахів (особливість, характерна для всіх видів голубів). Пташенята починають літати приблизно через 35-37 діб, і вже в цьому віці схожі на своїх батьків. Статева зрілість настає через 5-7 місяців життя, причому самки приступають до розмноження дещо раніше самців.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Ареал гніздування сизого голуба в дикому стані простягається від Азорських на заході до верхів'я Єнісею, Сичуані та Бірми на сході; на півночі — до Шотландії, Фарерських островів, Швейцарії, північних частин Балканського півострова, Криму, Кавказу, Середнього Поволжя, середнього Уралу (біля 60,5° пів. широти); на півдні — до Сенегалу, Центральної-Сахари, Аравії і о-ва Шрі-Ланка. На території України в дикому стані трапляється в деяких (переважно гірських) районах Криму та Придунайського регіону.