Середовище існування/Опис

Щиглик - один з найгарніше забарвлених птахів Середньої Європи - досить сильно поширений в усьому ареалі. Улюблена їжа щиглика - насіння чортополоху.

Щиглик поширений в Європі, де в різних областях веде осілий або кочовий спосіб життя. Тонким дзьобом, що нагадує пінцет, щиглик витягує насіння з колючих кошиків чортополоху і реп'яха. Коротке жорстке пір'я на голові захищає птаха від колючок.

Щиглик здебільшого віддає перевагу відкритим ділянкам, і тому його улюбленими місцями існування є вирубки, придорожні чагарники, світлі гаї та покинуті садки. На початок періоду гніздування зграї щигликів розпадаються на сімейні пари і маленькі групки. Протягом решти часу щиглики тримаються зграями, які восени і взимку нерідко переміщаються в міста. Частина птахів відкочовує до Нідерландів, Бельгії, Франції, Іспанії і Португалії - країн, клімат яких є теплішим.

Живлення

Наукова родова назва роду щигликів походить від латинської назви чортополоху. Ім'я було вибране невипадково, оскільки улюблена їжа щиглика - насіння саме цієї рослини. З червня по березень птах годується переважно насінням чортополоху. Суцвіття чортополоху, так звані кошики, щиглик не чіпає до зими, збираючи насіння на землі, а коли земля вкривається снігом, витягує їжу з її природного сховища. Щиглик любить також насіння гречки, кульбаби і жовтозілля. У зимовий період важливим джерелом корму птаха є насіння чіпкого підмаренника. Садівники охоче приймають на своїх ділянках щигликів, оскільки ці маленькі пернаті помічники поїдають насіння бур'янів.

Щиглики демонструють чудеса акробатики, звішуючись вниз головою на стеблах і гілочках, щоб дістати корм. Щиглики належать до нечисленної групи птахів, здатних притримувати їжу ногами. Довгим і гострим дзьобом щиглик витягує насіння з недоступних іншим птахам складних суцвіть. Жорсткі пір'їни захищають голову птаха від уколів колючок чортополоху.

Розмноження

Наприкінці березня на початку квітня щиглики займаються пошуками місця, зручного для гніздування. Щиглики дуже старанно будують гнізда, їхні гнізда мають чашоподібну форму. Вони досить глибокі, тому яйця і пташенята щиглика надійно захищені навіть від найсильніших поривів вітру. Будівельним матеріалом для гнізда служать рослини, а скріплювальним розчином - павутина. Інтер'єр гнізда складається з рослинних волокон, паперових обривків, штучних матеріалів і шерсті. Архітектором і будівельником гнізда є самка щиглика. Самець в окремих випадках виконує роботу щодо постачання будівельних матеріалів для самки, та його основне завдання - це охорона території. Пара щигликів виводить пташенят двічі на рік. Кожного разу самка відкладає по 4-6 яєць. Самка насиджує кладку протягом двох тижнів. Самець у цей час приносить їй корм. 3 появою на світ пташенят роботи у нього додається - він годує не тільки самку, але й пташенят.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЩИГЛИКА

Оперення: коричнева спина, чорно-біла голова, біля основи дзьоба червоне кільце, крила чорні з жовтою смугою. Особини обох статей забарвлені однаково.

Пташенята: проводять у гнізді до 16 днів; батьки годують їх комахами і кашкою з напівперетравленого насіння.

Політ: у польоті добре видно широкі жовті смуги на крилах і біле покривне пір'я хвоста. Під час польоту птах майже безперервно видає характерні дзвінкі трелі.

Яйця: самка відкладає 4-6 блідо-голубих, крапчастих яєць; пташенята викльовуються через 12-13 днів.

Гніздо: чашоподібної форми, товстостінне, вистелене з рослинних волокон (пух чортополоху) і павутини; закріплене на кінці гілки великого дерева.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЩИГЛИКОМ

Щиглик - птах, якого легко впізнати. Він відзначається різнокольоровим, дуже гарним оперенням і характерним співом. Щиглик може навідуватися у ваш сад до годівниці, наповненої сумішшю насіння гайлардії, кульбаби і календули. Птахи із задоволенням поїдають насіння календули лікарської і кульбаб. Восени щиглики ласують насінням чортополоху. Іноді на старому фруктовому дереві можна помітити гніздо щиглика, підвішене до краю однієї з кронових гілок. Щиглик не належить до типово перелітних птахів, взимку він відкочовує до тих районів, де є більше поживи.

ЩИГЛИК І ЛЮДИНА

Яскраво забарвлений щиглик, що має прекрасний мелодійний голос, завоював серця багатьох любителів птахів. Його разом із чижами й синицями часто утримували в клітках. Із спійманих щигликів виготовляли чучела, а птахи, що залишилися живими, ставали домашніми невільниками. У свій час у моді були капелюхи, прикрашені різнокольоровими пір'їнками щиглика. Сьогодні вилов цих птахів заборонений, проте на чорному ринку ще можна відшукати щигликів, нелегально здобутих на півдні Європи. У Бельгії, наприклад, ще недавно щиглика можна було придбати в будь-якому зоомагазині.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

В одному ботанічному саду самка щиглика звила гніздо, використавши як матеріал пластикові таблички з назвами рослин.

Щиглик успішно акліматизувався в деяких країнах, що знаходяться за межами його природного ареалу. У Новій Зеландії щиглик став шкідником плантацій.

Щиглик має слабкість до насіння водянки чорної. Таке захоплення може привести до смерті птаха, оскільки колюче насіння може застрягти в його стравоході.

У минулому щиглик був популярним хатнім співочим птахом. Пташники щороку в кінці літа влаштовували полювання на щигликів.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Від Ірландії, Португалії і Північної Африки до Південної Скандинавії, включаючи південь Фінляндії, Прибайкалля і Монголії. Вид акліматизований в Австралії і на Новій Зеландії.

Охорона

Незважаючи на поступове зникнення старих садів і чагарників - місць гніздування щиглика - вид продовжує залишатися численним.