Середовище існування/Опис

Крутиголовка - досить незвичайний представник родини дятлів, її оперення строкате і непоказне. Крутиголовка дістала свою назву за те, що невпинно крутить головою то направо, то наліво.

Крутиголовка в Європі у наші дні зустрічається все рідше. Своєю назвою цей птах завдячує тому, що постійно крутить головою. Налякана крутиголовка настовбурчує пір'я на голові, витягує шию, повільно крутить нею з одного боку в другий і шипить, як гадюка. Якщо це не налякає ворога, то птах прикидається мертвим.

Крутиголовка живе в негустих низовинних лісах, на порослих деревами вересових пустках і на узліссях листяних лісів. Цей птах віддає перевагу сонячним відкритим ділянкам, порослим низькою травою, де живуть руді лісові мурашки - його улюблений корм.

Крутиголовка часто з'являється в міських парках і садах. Це нелякливий птах, який не боїться присутності людини. Зиму крутиголовка проводить в Африці або в Південній Азії. На місцях зимівель птаха можна зустріти на відкритих просторах, наприклад, на полях або навіть у напівпустелях. Іноді крутиголовка задирається вгору по стовбуру дерева, як дятел, проте частіше птах спокійно сидить на гілці і спостерігає за тим, що відбувається навколо. Їжу вона шукає на землі. По землі крутиголовка пересувається незграбними стрибками. Своєю поведінкою вона скоріше нагадує птахів із ряду горобцеподібних, ніж дятлоподібних.

Окрім інших дятлів, у крутиголовки є ще один близький родич - це крутиголовка червоношия, що живе в Африці.

Живлення

Крутиголовка харчується мурашками та їхніми личинками, яких вона збирає на гілках або своїм сильним дзьобом викопує з мурашника. Коли мурашки намагаються втекти, птах скльовує їх або злизує довгим клейким язиком. У зобі крутиголовки може поміщатися близько 150 мурашок. Якщо мурашок небагато, птах ловить жуків, коників, сарану, метеликів, їхніх личинок та лялечок. Іноді крутиголовка летить з висунутим язиком й схоплює комах на льоту. Цей птах поїдає павуків і насіння рослин.

На відміну від інших дятлових, крутиголовка не лазить по стовбурах дерев й ногами вона користується не так, як це роблять дятли, просто сідає на гілки та сучки. Літає цей птах також погано. По землі ходить також досить незграбно.

Розмноження

Крутиголовки повертаються на місця гніздування досить пізно: у кінці квітня - на початку травня. Перші декілька днів після прильоту крутиголовки тримаються тихо. Через тиждень починається спів самців, який не замовкає до липня. При цьому самець, що співає, постукує дзьобом по дуплу, яке він вибрав, щоб привернути до себе увагу самки.

Місце токування цих птахів - природні дупла дерев, в яких крутиголовки відкладають яйця. Підбираючи дупло, зручне для облаштування гнізда, крутиголовка безжально руйнує гнізда дрібних пташок. Птах викидає з гнізда пташенят й проганяє законних господарів. Причина таких дій полягає в тому, що крутиголовки приступають до гніздування пізніше за інших птахів, що гніздуються в дуплах, тому залишається зовсім небагато вільних, придатних для гнізда місць. Дно дупла птахи практично завжди вистилають рослинним матеріалом. Під час гніздового періоду крутиголовки агресивні по відношенню до всіх птахів, що гніздуються поблизу їхнього дупла. Самка зазвичай відкладає яйця в травні або червні. Яйця насиджує тільки самка. Пташенят батьки вигодовують разом. Вони приносять малюкам мурашині яйця, а потім й самих мурашок. Крутиголовки - неохайні птахи. В дуплі у них дуже брудно.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КРУТИГОЛОВКИ

Дзьоб: короткий та Міцний. Язик довгий і липкий, пристосований для лову комах.

Оперення: непоказне. Його забарвлення захисне, завдяки цьому птах повністю зливається з корою дерева. Спинний бік сірувато-бурий з темними хвилеподібними смугами та цятками. Від тімені до нижньої частини спини йде чорнувато-бура смуга.

Несіння: у дуплі дерева самка відкладає 5-10 яєць. Нерідко крутиголовка проганяє з дупла дрібніших пташок і викидає їхніх пташенят.

Хвіст: складається з м'якого пір'я, досить округлий. У інших дятлів пір'я хвоста жорстке, воно служить опорою під час пошуку їжі.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА КРУТИГОЛОВКОЮ

Раніше крутиголовка зустрічалася в Європі досить часто. У наші дні тут гніздується менша кількість цих птахів. Причиною цього могло стати зменшення кількості мурашок, які є основою харчування крутиголовки. Цей птах пересувається по землі стрибками, при цьому хвіст у нього піднятий вгору. Крутиголовка має строкате захисне забарвлення. Спинка птаха сірувато-бура з хвилястими темними смугами і численними цятками; від тімені до нижньої частини спини тягнеться чорнувато-бура смуга. На хвості крутиголовки є п'ять темних дугоподібних смуг. Відлякуючи ворога, крутиголовка наїжачує пір'я, витягає шию й при цьому шипить, як гадюка. У густих лісах крутиголовка не зустрічається.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Англійська назва крутиголовки звучить як „крива шия".

У Скандинавії і Англії існує думка, що поблизу крутиголовки завжди тримається зозуля, тому в деяких англійських діалектах її називають „Соскоо'з їооїтап", що означає „служниця зозулі".

Завдяки оборонній тактиці, яка полягає в тому, що птах витягає шию й крутить головою в різні боки, крутиголовку дуже часто називають „зміїною шиєю", „молодою змією" або „молодою видрою". Якщо цей спосіб самозахисту не допомагає, птах прикидається мертвим.

До дятлів крутиголовка подібна тільки будовою ніг і язика, який пристосований для лову мурашок.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Крутиголовка гніздується в Європі, Північній Азії, у декількох регіонах Туреччини, в Алжирі, а також між Чорним та Каспійським морями. Зимує в Африці на північ від екватора, в Індії і Південно-Східній Азії.

Охорона

У Західній Європі крутиголовка трапляється дедалі рідше, в деяких регіонах птах зовсім зник. У решті регіонів вона, як і раніше, досить численна.