Жовна (Dryocopus martius, желна, или чёрный дятел)

Середовище існування/Опис

Жовна - найбільший європейський дятел. Забарвлення жовни вугільно-чорне, за це її називають чорним дятлом. Жовна є дуже полохливим птахом.

Самця жовни неважко впізнати по яскравій червоній шапочці, а самку - по червоній плямі на потилиці. Жовни видовбують дупла з овальними або прямокутними отворами в живих і мертвих деревах. У цих нішах потім нерідко гніздуються інші птахи, наприклад, деякі види сов і голуб-синяк.

Жовни, або чорні дятли, мешкають майже в усіх лісах Європи і Азії. Вони населяють як листяні та хвойні, так і змішані ліси, віддаючи особливу перевагу незайманому обширному рідколіссю. Усюди жовни тримаються районів, порослих старими високостовбурними лісами. Дуже часто ці дятли зустрічаються на згарищах.

Гніздуються жовни зазвичай в букових лісах і сосняках, одначе їхні дупла також можна побачити у стовбурах ялин, ялівців і модрин. За наявності дерев, зручних для влаштування гнізд, жовни гніздуються навіть у парках. Цих полохливих і дуже обережних птахів лякає щонайменше шелестіння. Вони рідко гніздуються поблизу людських жител.

Про присутність чорного дятла свідчить здалеку чутний частий стукіт об суху гілку, а також його гучні звуки. Жовну частіше можна почути, ніж побачити. Чорний дятел вправно лазить по стовбурах дерев, чіпляючись за кору міцними кігтями - вони особливо допомагають птахові при пошуках поживи.

Під час видовбування дупла і полювання за комахами чорний дятел тримається за кору кігтями і спирається на жорсткий хвіст. Розшукуючи їжу жовна постійно перелітає з одного дерева на інше, видаючи при цьому характерні крики.

Споріднені види: жовна білочерева, що мешкає в Південній і Східній Азії.

Живлення

Жовна харчується в основному мурашками. Птах віддає перевагу великим червоногрудим мурашкам-деревоточцям, проте не гребує й іншими видами, для чого часто спускається на землю. Окрім мурашок, до раціону чорного дятла входять різні комахи, їхні личинки і лялечки. На живих і мертвих деревах жовна шукає жуків, яких дістає з-під кори довгим дзьобом. У пошуках їжі чорний дятел розгрібає дерен і зриває кору з відмерлих дерев. Птах навідується до мурашників і ловить комах своїм клейким язиком. Жовна настільки любить крупних мурашок, що годинами може копатися в мурашнику, витягуючи з нього не тільки мурашок, але і їхні личинки. Знайшовши дерево, дуже пошкоджене якими-небудь личинками, ударами дзьоба дятел збиває з нього кору і витягує комах. У деяких регіонах раціон жовни на 99 відсотків складається з мурашок. В інших областях до меню жовни разом з мурашками входять личинки метеликів й інших літаючих комах. Взимку вона віддає перевагу мурашкам і бджолам, витягуючи їх із сховок.

Розмноження

Дорослі жовни тримаються поодинці. У березні, коли починається шлюбний сезон чорних дятлів, самець привертає увагу самки, стукаючи дзьобом по сухих сучках, що добре вібрують. Крик самців -гучне „фрю-фрю-фрю" - лунає по лісу на великій відстані. Рідше самці видають звук „кеее", що нагадує муркотіння. Після утворення пар можна спостерігати жовн, що перелітають з дерева на дерево і переслідують одна одну на стовбурі дерева, рухаючись по спіралі. Птахи літають один за одним і барабанять по дереву, потім „розкланюються". Самці при зустрічі з роздратуванням кивають головами і погрожують один одному дзьобами. Самець жовни запрошує обраницю у свій „маєток". Тут самка оглядає дупла і вибирає найзручніше. Якщо дупло недобудоване, птахи дружно беруться до роботи.

Жовни зазвичай видовбують декілька дупел, в яких поперемінно сплять. За 3-4 тижні жовна видовбує дупло завглибшки до 40 см і завширшки до 22 см. Після завершення будівництва гнізда дятли злучаються, і незабаром самка відкладає 2-6 яєць. Батьки насиджують кладку поперемінно, міняючись приблизно через кожні 2 години. Оскільки насиджування триває недовго, пташенята народжуються досить слабкими: маса кожного з них - усього 9 г. Спочатку годування безпорадних пташенят дається батькам непросто, та вже через 10 днів пташенята енергійно вимагають їжі. Батьки досить довго піклуються про пташенят, що залишили гніздо.

ДУПЛО ЖОВНИ

Дупло: знаходиться на висоті 7-15 м від землі, просторе, з характерним овальним — або прямокутним отвором.

Дорослий птах: завбільшки як ворона; оперення чорне, очі і дзьоб світлі. Самець — має червоний верх голови, а самка - червону потилицю.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Жовна п'є ту дощову воду, що накопичується в поглибленнях на корі старих дерев і в їхніх дуплах.

Жовну спостерігали в горах Тибету на висоті 4 000 м над рівнем моря.

Під пір'ям у дорослої жовни немає пуху. Хвостове пір'я цього дятла дуже жорстке, загострене на кінцях. Жорсткий хвіст створює надійну опору під час видовбування дупла. Укладена у вигляді черепиці ость окремих покривних пір'їн також є жорсткою.

Ніздрі більшості видів дятлів прикриті пучками пір'я, що створює захист від попадайня всередину деревної трухи і пилу.

У жовни, порівняно з іншими птахами, дуже жорстка шкіра, що оберігає птаха від укусів комах, зокрема мурашок-деревоточців, якими вона здебільшого харчується.

На видовбування дупла жовна зазвичай витрачає від 10 до 17 днів.

На кінці довгого язика жовна має 4-5 пар смакових сосочків голчатої форми. Саме до них і прилипають комахи. Таким чином дятел витягує їх з отворів у корі.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Жовна мешкає в Євразії всюди: від півночі Іспанії і Скандинавського півострова до Японії.

Охорона

Жовна дуже полохлива і обережна. Перевагу віддає не хвойним, а листяним лісам. Птах поширений на території всього ареалу