Середовище існування

Зозуля населяє всю Європу, великі регіони Азії, невеликі ділянки на півночі Африки. Як і всі перелітні птахи, вона відлітає зимувати до Південно-Східної Африки або Південно-Східної Азії, а в рідному краї селиться на луках, полях, серед пагорбів і по краях густо зарослих очеретом боліт. В Україні мешкає повсюдно. В горах Європи зозулі зустрічаються на висоті до 2500 м, а в Азії – до 4000 м над рівнем моря. В місцях зимівлі вони вибирають місцевість, що схожа на їх батьківщину, рішуче уникаючи пустель, густих лісів, відкритої до вітрів тундри і регіонів щільної міської забудови.

Опис

Спина і голова блакитнувато-сірі або буруваті. Нижній бік тіла світлий з темними поперечними смугами. Крила довгі, загострені. Першочергові махові пера мають сірувато-буре забарвлення. Крайні стернові пера довгого хвоста коротші за середні. Короткі ноги вкриті перами до самих пальців. Два пальці дивляться вперед, два – назад. Очі облямовані тонкими кільцями голої шкіри. Колір райдужки варіює від сірого до жовтого. Короткий гострий дзьоб злегка загнутий вниз.

Спосіб життя

Зозулі живуть усамітнено, утворюючи пари лише на короткий час у розпал шлюбного сезону. Кожний птах займає певну ділянку, яка все ж не має чітко встановлених кордонів – її площа залежить від віку та розмірів хазяїна. Територія самиці, як правило, менша і може частково збігатися з володіннями самця. Самець сповіщає сусідів про свою присутність гучним кукуванням і пильно охороняє кордони ділянки. Зозуля харчується комахами. Основу її раціону складають гусінь, жуки, бабки, коники, кобилки, на яких вона полює із засідки, нерухомо чекаючи в гущині гілок. Видивляється здобич на відстані до 50 м, миттєво захоплює її і одразу ж повертається на свій пункт спостереження. Найулюбленіші ласощі зозулі – волохата гусінь соснового шовкопряда. Схопивши жертву, вона в першу чергу розбиває їй голову, а потім, тримаючи в дзьобі, енергійно крутить нею в повітрі, щоб спорожнів кишечник здобичі. Коли комах мало, зозулі їдять дощових червів, слимаків і дрібних жаб. Дорослі птахи відлітають на зимівлю на початку вересня, а молодь – в жовтні.

Розмноження

До місць гніздування зозулі прилітають не раніше, ніж в травні. Самець із року в рік повертається на ту ж саму ділянку і одразу ж починає закликати подругу своїм дзвінким «ку-ку». Якщо самиця виявить цікавість до потенційного партнера, той виконує перед нею шлюбний танок: опустивши голову і крила, розпускає довгий хвіст і витончено помахує ним, неначе віялом. У фіналі кавалер приносить дамі травинку або гілочку, і якщо та прихильно приймає подарунок, відбувається парування. Деякий час потому самиця кидає ділянку самця і вирушає на пошуки гнізд інших птахів, в які можна відкласти яйця. До кожного гнізда самиця відкладає по одному яйцю, попередньо викинувши одне чуже, щоб хазяї нічого не запідозрили. Інкубація зозулиного яйця триває 12 днів – трохи менше, ніж у кладки хазяїв, - тому зозуленя вилуплюється раніше за всіх і вже через 8 годин після появи на світ починає виштовхувати решту яєць. Іноді зозуля надто пізно підкидає своє яйце, і пташенята хазяїв вилуплюються раніше. Тим не менш, підкидьок, як тільки зміцніє, одразу виштовхує одного за одним малят з гнізда, поки не залишиться на самоті. Зозуленя з’являється на світ сліпе та голе, і прийомні батьки обігрівають його протягом 5-6 днів, а пізніше лише по ночах або в холодну погоду. З четвертого дня життя зозуленя починає наполегливо вимагати їжі. Його гучний голос і широко розкритий дзьоб є такими великими стимулами для птахів, що ті від світання до смеркання тягають йому їжу. Хоча, багато пташенят стають жертвами хижаків, бо видають себе настирним репетом. Пташенята зозуль ростуть дуже швидко і вже через три тижні вилітають із тісного гнізда, але по-старому тримаються поблизу та вимагають їжі від своїх опікунів. У шість тижнів молода зозуля вже повністю самостійна, а восени здійснює свій перший політ на зимівлю.

Охорона

У кількох європейських та африканських країнах зозуля охороняється, і, харчуючись комахами-шкідниками приносить немало користі. Чимало зозуль гине від рук мисливців, які помилково сприймають їх за пернатих хижаків. Під час перельотів до Африки багато птахів потрапляє в тенета для ловів перепілок. Також зозулі гинуть від отруєних пестицидами комах.