Автор створено

Середовище існування

В Україні можна зустріти повсюдно. У Північні Америці він зустрічається від Аляски до південних кордонів Мексики. Крук населяє Північну Африку та майже всю Європу, за винятком рівнин Франції та деяких регіонів центральної частини континенту. Повсюдно він оселяється на морських узбережжях, в безлісих пустелях та горах, але найчастіше за все гніздиться у старих лісах. Харчується цей птах на відкритій місцевості, не гидуючи відходами міських звалищ. У більшості паркових масивів нерідко зустрічаються пари цих розумних та гарних створінь.

Опис

Довжина тіла – 64-65 см
Розмах крил – 130-150 см
Вага – до 1,3 кг
Тривалість життя – 100 років у неволі

Вид – Крук (Corvus corax)
Рід – Ворона (Corvus)
Родина – Воронові (Corvidae)
Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)

Крук – один із найбільш великих представників своєї родини. Оперення однотонно чорне, з синювато-зеленим металічним відблиском. Зовнішні краї великих загострених крил облямовані широко розміщеними маховими перами. Хвіст досить довгий, має клиновидну форму. Ноги чорні, до цівки вкриті пір’ям, три пальці звернені вперед, один – назад. Потужний конічний дзьоб забарвлений у чорний колір і у верхній частині злегка загнутий. Ланцетовидні пера вола завжди стоять сторчма.

Спосіб життя

Крук веде осілий спосіб життя. Живуть усамітнено або шлюбними парами. Більшу частину року пари нерозлучні, але поза гніздовим сезоном подружні пари дещо послаблюються. Узимку птахи збираються в зграї числом близько півсотні особин, оскільки разом їм легше прогодуватися. Невибагливі у їжі круки задовольняються найрізноманітнішим харчем. Навесні та влітку вони з апетитом поїдають різні плоди, проросле насіння і навіть викинуті на берег водорості, ловлять дрібних безхребетних (найчастіше за все комах) та хордових – від дощових червів до молодих зайчат. У гніздовий період вони без усіляких мук совісті розорюють чужі гнізда, ласуючи яйцями та пташенятами, але основний їх корм – все-таки падло. Круки швидко відшукують трупи тварин, але рідко наїдаються досита: невдовзі до місця трапези збираються більш крупні любителі падла. Однак, відігнати цих хитрих птахів не так уже й просто, вони частенько вихоплюють у грифів шматки здобичі безпосередньо із дзьоба. Круки залюбки харчуються покидьками і взимку великими зграями займаються промислом на міських звалищах. Коли їжі багато, птахи ховають її про запас у потайних місцях, щоб заспокоїти голод пізніше. У польоті вони із силою збурюють повітря потужними змахами крил, видаючи характерні свистові звуки, але вміють і ширяти, користуючись висхідними повітряними потоками.

Розмноження

Круки – моногамні птахи, у яких постійні подружні пари утворюються на багато років. У кінці зими пара круків повертається до старого гнізда. У польоті птахи виконують хитромудрі фігури вищого пілотажу, що входять до програми шлюбного танцю – від запаморочливих піке до обертань навколо своєї осі. Найбільш вмілі навіть умудряються пролітати кілька метрів спиною донизу. Іноді такі «авіашоу» можна спостерігати і поза гніздовим сезоном. Гнізда найчастіше за все розміщуються у кронах дерев або на скелястих виступах. Вони споруджені із грубих гілок, а всередині вимазані глиною, вислані пухом, мохом, пір’ям та клаптями шерсті. Парування відбувається взимку, а у кінці лютого або в березні самиця відкладає 4-6 блакитнувато-зелених яєць, густо всіяних сірими, бурими або оливковими крапинками. Кладку насиджує самиця протягом 21 дня, харчуючись тим, що приносить партнер, а пташенят вигодовують обоє батьків. Молодь вилітає із гнізда приблизно через 40 днів після появи на світ, але до початку наступного гніздового сезону, тримається біля батьків. Розлучившись із ними, молодняк збирається в кочові зграї, щоб разом добувати харч, вдосконалювати майстерність польоту та в повітряних іграх знайти собі пару. Підшукавши партнера, птахи вирушають на пошуки зручного місця для свого першого гнізда.

Охорона

Сьогодні у деяких країнах круки охороняються законом, але ще у ХІХ столітті цих птахів винищували по всій Європі, розкидаючи отруєні приманки, через що на континенті їх майже не залишилось. Тільки з уведенням охоронних заходів почалося поступове відродження популяції. Росту чисельності круків сприяє, у тому числі, розвиток туризму: залишені людьми харчові відходи стали для них цінним джерелом харчів. Яскравий приклад – помітний ріст популяції круків в Альпах в 40-х роках ХХ століття. Хоча, природнім бар’єром їх надмірного розмноження слугує зимова нестача корму.