Сойка за своєю красою не поступається багатьом екзотичним видам. ЇЇ оперення пухнасте і м’яке. На голові пір'я видовжене, і якщо птах збуджений, вони перетворюються в чубчик.

Крила, хвіст і "вуса", що йдуть від піддзьобка - чорні. Надхвістя і пляма на крилі - білі, на плечах велика блакитна з вузькими чорними смужками пляма. Вона дуже прикрашає птицю. Решту оперення рудувато-сіре. У європейських птахів голова білувата з поздовжніми чорними плямами, у сибірських і далекосхідних птахів - яскраво-руда, а у кримських і кавказьких - чорна.

Живуть сойки в лісах різного типу, але найчастіше в змішаних і широколистяних. Харчуються переважно комахами, дрібними тваринами, а також жолудями і горішками бука (в період їхнього дозрівання). Запасаючи жолуді і букові горішки про запас, сойки створюють свої комори. Птахи ховають їх під опале листя, в мох, під відсталу кору дерев, при цьому нерідко забувають про свої схованки. У результаті жолуді благополучно проростають, даючи початок новим дубовим гаям. Таким чином сойки сприяють поширенню дубів та інших цінних дерев.

Поширений цей птах майже по всій Європі, в Північній Африці, Малій Азії, на Кавказі, в Північному Ірані, південній половині Сибіру, на Сахаліні, в Кореї, Маньчжурії, в північній частині Монголії, в Китаї і Японії.

У період гніздування сойка дуже ляклива, але в інший час це крикливий птах. Сойки збираються зграйками і кочують у пошуках корму або ведуть осілий спосіб життя. До людини вони звикають дуже швидко.

У багатьох західних і південних містах сойки стають синантропними птахами, тобто живуть в безпосередньому сусідстві з людиною. Їх можна зустріти в парках великих європейських міст: у Берліні, Будапешті, Оксфорді та інших. В Україні вони проживають практично в усіх населених пунктах, де є зелені паркові масиви.

Гніздиться сойка в лісах: хвойних, листяних, частіше в змішаних. Гнізда будує зазвичай в затемнених ділянках лісу з густим підліском, як у глибині, так і ближче до узлісь. Гніздо розміщують на гілках молодих і середньовікових дерев близько до стовбура або на відстані від нього на висоті 1,5-5 метрів від землі. Гніздо чашоподібної форми, досить майстерного плетіння. Зовнішні стінки сплетені з тонких гілочок, внутрішні - зі стебел трави. Лоток вистелений корінцями, травинками, шерстю. Діаметр гнізда 210-300 мм, висота гнізда 110-150 мм, діаметр лотка 130-180 мм, глибина лотка 50-75 мм.

Кладка складається з 5-7 яєць, що мають зеленувате з буро-сірими плямами забарвлення. Термін інкубації 17 днів, висиджують і вигодовують пташенят обоє батьків. У сойок зазвичай одне гніздування на рік. Пташенят сойки вигодовують різними кормами - в основному безхребетними, а також пташенятами різних видів птахів, ящірками та зміями. Описані випадки, як сойка спритно розправлялася навіть з гадюкою.

Імітаторські здібності сойки достатньо хороші. Їй підвладні, напевно, не тільки всі звуки живої природи, а й нескінченна різноманітність механічних звуків. Сойка може "стукати", ніби вдаряє дзьобом об дерево, "скрипіти", як незмазане колесо воза. Іноді можна опинитися свідком і спільного співу сойок. Кожна з них навперебій спочатку видає мінорну свистячу трель, після якої йдуть тихий клекіт, щиглики, глухий передзвін. До квітня подібні концерти закінчуються, після чого спів сойки можна тільки іноді почути на гніздовий ділянці. У всіх випадках спів сойки - явище вкрай короткочасне і нерегулярне. Воно припиняється з появою гнізда, і аж до вильоту пташенят сойка робиться однією з наймовчазніших і лякливих птахів.

Сойка належить до найбільш обдарованих пересмішників. Альфред Брем так описує здібності сойки: "Іноді птах кричить, як кішка: "мяу ", а нерідко глухим черевомовним голосом, але абсолютно ясно вимовляє слово" маргольф "... вона відтворює всі звуки і шуми, які чує у своїй окрузі. Вона так досконало передає нявкаючий заклик мишоїда, що здається, ніби це властивий їй самій, а не запозичений крик ... Іноді сойки вчаться вимовляти окремі слова, а частіше насвистувати короткі мелодії".

Взяте з гнізда пташеня сойки стає абсолютно ручним. У цьому випадку від неї можна добитися багато чого. У годівлі вона невибаглива, поїдає продукти тваринного і рослинного походження, ягоди, солодкі фрукти, горіхи та інше. Але брати пташенят із природного середовища звичайно ж не рекомендується, оскільки це потягне за собою безліч негативних наслідків як для птахи, так і для її невмілого господаря.