Aegithalos caudatus

Синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus (Linnaeus, 1758), застаріла назва — лат. Acredula caudata) — одна з дрібних співочих птахів сімейства горобцеподібних. Вид, який найчастіше зустрічається в сімействі довгохвостих синиць (Aegithalidae). Поширена в Європі та Азії.

Зовнішній вигляд

Вага становить 8—9 г. Оперення її, як і інших видів довгохвостих синиць, надзвичайно пухке, здалеку пташка здається шариком з довгим хвостом.

В її забарвленні поєднується білий колір, чорний і розовувато-білий. Голова, шия і більша частина нижньої сторони тіла — білі; частина спини, плечове і частково махове і рульове пір'я — чорні; спинна сторона місцями з коричневуватим чи розовуватим відтінком; накривне пір'я хвоста і боків тіла — розові; частина махового і рульового пір'я з білими зовнішніми краями.

Розповсюдження

Ареал розкиданий, займає значну частину Євразії, в тому числі Англії, Центральної і Північної Європи, Сибіру, в інших країнах Азії. На території колишнього СССР розповсюджена від західних границь до Камчатки, до півдня від 60° північної широти.

Спосіб життя

В більшій частині місць свого розповсюдження являється осілим птахом, який тримається до періоду розмноження — стайками. Місцями кочує.

Живе в листяних і мішаних лісах, а також в міських парках. Корисна птаха, так як живиться комахами.

Розмноження

Гніздиться в густих заростях, частіше по берегах річок. Дуже міцне, красиве гніздо, шароподібної чи яйцеподібної форми, що кріпиться до гілок і густо вистелене з середини пір'ям і шерстю, плететься з моху, лишайників і павутини і буває забезпечене в своїй верхній частині пролітним отвором у вигляді короткої трубки.

Повна кладка складається з 12 білих яєць з розовувавато-фіолетовими плямами. Найчастіше потомство виводить два рази за літо.