Кібчик - маленький гострокрилий сокіл. Здалеку віддалено нагадує стрижа. Лапи, і голе кільце довкола очей червоні. Самець аспідно-чорний з рудим підхвістям і оперенням ніг. Самка дещо більша від самця, зверху сіра з чітким бурим поперечним малюнком, знизу охриста, з охристою або рудою головою, чорними "вусами" і смугою через око, поперечносмугастим чорнуватим хвостом. Маса самців - 0,12-0,19 кг, самок - 0,13-0,20 кг, довжина - 27-33 см, крило самців - 23,7-25,3 см, самок - 24,0-26,5 см, розмах - 65-78 см.

Молоді кібчики зверху буро-сірі, знизу брудно-білі з бурими продовгуватими плямами. Ноги темно-жовті. На лиці чорна маска з продовгуватої темної плями довкола ока, обрамленого знизу білим ободом, який контрастує на затилку з буро-сірим фоном; лоб світлий, на горлі вузька біла смуга.

Пухові пташенята в першому вбранні білі, в другому -сірувато-білі. Маса самців - 0,12-0,19 кг, самок - 0,13-0,20 кг, довжина - 27-33 см, крило самців - 23,7-25,3 см, самок - 24,0-26,5 см, розмах - 65-78 см.

Молоді кібчики зверху буро-сірі, знизу брудно-білі з бурими продовгуватими плямами. Ноги темно-жовті. На лиці чорна маска з продовгуватої темної плями довкола ока, обрамленого знизу білим ободом, який контрастує на затилку з буро-сірим фоном; лоб світлий, на горлі вузька біла смуга. Пухові пташенята в першому вбранні білі, в другому -сірувато-білі.

В степових і лісостепових районах кібчик явно тяжіє до неосвоєних або відновлених ділянок степів. Великі колонії кібчиків прив'язані до колоній грачів в лісах по балках чи невеликих водостоках. У великих лісах гніздиться достатньо рівномірно, заселяючи їх з невисокою щільністю.

В степовій і лісостеповій зоні гніздиться в основному в гніздах грачів (Corvus frugileus) в колоніях, також часто займає гнізда ворон (Corvus cornix), рідко сорок (Pica pica). Гнізда розташовуються на різноманітних породах дерев, переважно листяних (тополя, береза, осика). Висота розташування гнізд варіює від 3 до 13 м.

Відомі випадки гніздування кібчиків у гніздах галок (Corvus monedula) на вершинах бетонних опор ЛЕП і в гніздах грачів (Corvus frugileus) на металічних опорах ЛЕП. Займаючи гнізда, в більшості випадків, ніяк не відновлює їх.

В кладці 3-6, частіше 4 яйця. Забарвлення яєць від охристого до коричневого з бурими або червоно-бурими плямами, які закривають до 80-90% фону. Відстань між гніздами різних пар в грачиних колоніях складає 10-50 м. В щільних гніздових угрупуваннях гніздиться на відстані 100-500 м пара від пари. В менш насичених місцях проживання відстань між гніздами різних пар варіює від 0,5 до 6 км, при цьому на багатьох десятках квадратних кілометрів може бути відсутнім.

Жодної ворожості до сусідів кібчики не проявляють. Одного разу було виявлено вражаючий приклад мирного співіснування дивної сім'ї кібчиків. У високому вигнилому пні осокору знайшли одиночне гніздо з пташенятами. Інших гнізд поблизу не було, що саме по собі рідкість. Але цікаве інше: пташенят в цьому гнізді вигодовувала самка і три самця! Вклад кожного з них в загальну справу був різним. Один приносив корм майже безперестанку, передаючи його самці або безпосередньо пташенятам. Два інших прилітали з їжею зрідка, воліючи ескортувати самку в її мисливських польотах. Час від часу головний постачальних проганяв «супутників» самки, але робив це якось незлобно, без голосних криків та інших емоцій. Іноді вся «бригада» мирно розсаджувалась по сухих гілках осокору, немов позуючи для фотографій. Як цей колектив сформувався, сказати важко. Оскільки всі три самці були в дорослому вбранні, відпадають підозри, що це минулорічні злітки. Ймовірно самі, які втратили свої гнізда, або ж одинокі самці приєдналися до гніздової пари бажаючи організувати щось на зразок мікро колонії. Не люблять кібчики самотності. Не можна сказати, що ці причіпки багато допомогли основній парі, однак, очевидно, не дуже й заважали, так як пташенята з дупла вилетіли благополучно. Те, що така ситуація не є випадковим збігом обставин підтвердилась пізніше. На цьому ж самому місці літом 1979 року проживали самка і два самці, при чому взаємовідносини птахів були приблизно такими ж, як і два роки назад.

Ще цікавіший феномен спостерігали 50 років тому назад в Сибіру: пара кібчиків вивела і вигодовувала двох пташенят... підсоколика великого. Хто у кого і що в цьому випадку вкрав — так і залишилось загадкою. Взагалі варто відмітити, що різні дивні історії з кібчиком трапляються значно частіше, ніж з іншими пернатими хижаками: чуже ім'я, чужі діти, сімейка з трьома батьками...

При нагоді ловлять кібчики ящірок, а рано вранці — мишей і полівок. Деякі пари виявляли схильність виловлювати оригінальну здобич. У нас на Україні, був виявлений великий любитель... жуків-водолюбів. В Казахстані (Наурзум) одна пара кібчиків відшукала єдине в околиці озерце, де недавно поселилися жаби, і за літо майже повністю виловили новоселів. Цікаво, що її сусіди по колонії на жаб не звертали жодної уваги, адже гризунів і комах довкола було цілком достатньо.