Вівчарик золотомушковий (Phylloscopus proregulus, корольковая пеночка)

Середовище існування/Опис

Маса тіла: 6-7 г, довжина тіла: близько 9 см. Верх оливково-зелений; голова темно-оливкова, з поздовжньою жовтою смугою на тім’ї; над оком чітка жовта "брова"; поперек жовтий; низ сірувато-білий, із жовтим відтінком на череві і підхвісті; на покривних перах крила дві вузькі жовті смуги; махові й стернові пера бурі; дзьоб темно-бурий; ноги бурі.

Місця проживання: соснові і березові ліси тайгового типу; взимку тримається в світлих змішаних лісах і чагарниках.

Поведінка: тримається кронової частини дерев, де нерідко "зависає" у повітрі біля тонких гілочок, шукаючи поживу.

Звуки: пісня тривала, складається з мелодійного свисту; поклик — тихе "твіт" або "цвіт".

Відмінності від схожих видів: від решти вівчариків відрізняється малими розмірами, чіткою жовтою смугою на тім’ї й двома жовтими смугами на крилі. Від золотомушок — жовтим попереком.

Живлення

Харчується комахами.

Розмноження

Як в області гніздування, так і в районі зимівель вівчарики весь свій час проводять у кронах дерев. Будує гніздо самка, розташовуючи його на гілках куща або дерева на висоті від 0,5 до 10 м, а можливо — ще вище. Гніздо кулясте або витягнуте по вертикалі, льоток боковий. Гніздовий матеріал — сухі травинки, смужки лубу та інші довгі рослинні волокна, а також мох, листя та ін. Крім власне гнізда, бувають ще до нього доповнення різного роду з трави і моху — елементи маскування гнізда на кущі або дереві. У висилці по всій внутрішній стінці гнізда завжди є пір'я від самих різних птахів, а також вовна, кінський волос та ін. Кладка з 4-6 яєць розміром 14-17 х 11-13 мм. Фон шкаралупи білий, плями темно-бурі або коричневі, їх зазвичай багато, вони сконцентровані у вигляді віночка біля тупого кінця. Насиджує самка 12-13 днів, починаючи з відкладання першого-четвертого яйця. У пташенят рідкі темно-сірі пушинки на голові, ротова порожнина жовта, дзьобові валики теж жовті. Годує пташенят тільки самка, можливо, в деяких парах і самець бере участь. Пташенята залишають гніздо у віці 14-15 днів.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Ареал — від Алтаю до Сахаліну і Гімалаїв, особини що кочують залітають далеко за межі гніздового ареалу; зимують на півночі Індії і на півдні Китаю. В Україні рідкісний залітний вид. Зареєстрований на о. Зміїний. Середовище існування: хвойні та мішані ліси, під час зальотів трапляється в будь-яких лісових насадженнях.